Героїчний вчинок

Хлопці не могли повірити, що вчитель добровільно здався, вони думали, що Морозу схопили. Всіх сімох засудили до смертної кари, і врятувати вже нічого не могло. Їх повели через той же місток, втекти шансів не було, але Мороз придумав, як відвернути німців. Він сказав Павлові: «Коли почну кричати, біжи в ліс».

Хлопець подумав, що у вчителя є якийсь план. А коли Алесь Мороз закричав хлопчик відволікся на секунду і не відразу зміркував, що треба бігти в бік лісу. Тому його наздогнали поліцаї і почали стріляти з рушниці. Хлопчика притягли до всіх і стали жорстоко бити. Коли німці заспокоїлися, то подумали, що Павло мертвий і скинули його в канаву.

Проте вночі його тіло забрали партизани і довго лікували. Інших повісили в перший день Пасхи на телефонному стовпі, і їх тіла висіли на загальному огляді кілька днів. Після їх останки поховали на цегельному заводі.

Павло сильно постраждав, він багато років лікувався від туберкульозу. Хвороба з’явилася після того самого поранення, вода, де він пролежав кілька годин, була брудною, вона потрапила в кров і почався запальний процес. Під час тривалого лікування від захворювання у Павла почала розвиватися патологія серцево-судинної системи. І він помер ще молодим, у віці 36 років.