Незавершений гештальт: що це таке, як його визначити і закрити

Якщо поспостерігати за собою, можна помітити, що енергія витрачається швидше, ніж очікувалося. Це як з телефоном – всю ніч простояв на зарядці, а батарейка до обіду розряджена. Справа в тому, що наша психіка постійно турбується про незавершених гештальтах – незакінчених події з минулого. І поки ми їх не завершимо, внутрішні батарейки будуть розряджатися раніше терміну.

У статті розповідаємо про силу недороблених справ, недоказаних слів, непрожитих емоцій, перерваних сварок, а також технікою для самостійного тестування і проживання ситуацій по мірі їх надходження.

Що таке незавершений гештальт

Незавершений гештальт — це поняття гештальтпсихології, що позначає перерване, але болюче подія, яке потребує опрацювання і завершення в теперішньому часі. Це схоже на завислу комп’ютерну програму, яка марно «крутиться» десь всередині, відбирає енергію, перевантажує пам’ять. Програма працює навіть уві сні і прокручує події, про які людина не згадує роками. Сотні, тисячі незавершених гештальтів спочатку відбирають час і сили, потім провокують психосоматичні хвороби. Тому щоб людина була здорова, задоволений і щасливий, гештальт повинен закриватися завжди.

Феномен незакінченого гештальта відкрила засновниця радянській патопсихології Б. В. Зейгарник. Сама вона пояснювала виникнення феномену властивість нашої психіки доводити все до логічного кінця. Тобто потреба завершити розпочате буквально заволодіває свідомістю. У момент переривання незапланованої з’являється напруга – адже всі докладені зусилля виявилися марними. Так розпочату справу «підвисає» в пам’яті, щоб остаточно реалізуватися в подальшому. Іноді воно чекає на завершення, виснажуючи людину протягом усього життя.

Дивіться також:  Свобода волі: що це таке і чому все не так просто?

Незавершений гештальт завжди породжується минулим (частіше травматичною) досвідом:

  • Коли нам сильно чогось хотілося, але ми цього не отримали.
  • Коли ми перервали стосунки в неоднозначною обстановці або на піку емоцій.
  • Коли не довели до кінця почату роботу, книгу, побачення, розмова.
  • Коли успішно закінчили справу, але не дали собі можливості насолодитися результатом.
  • Коли порушили внутрішній баланс між тим, «хто я є» і тим, «ким я хочу бути».

Всі ці незавершені гештальти буквально приковують нас до людей, місць, подій минулого. Вони не дають нам рухатися вперед, змушуючи подумки повертатися в ситуацію, програвати схожі сценарії вже змінених обставинах. Так, зрада і догляд батька провокує жінку контролювати кожен крок свого чоловіка. Неважливо, що чоловік не дає приводу для ревнощів – контроль і скандали посилюються. А все тому, що висловлювати образу потрібно було батькові – людині, з яким був відкритий гештальт.