Мотивація в спорті.

Крім залучення людей до спорту, необхідно надалі підігріватимуть їх інтерес до занять. Відомо поняття емоційного вигорання деяких спортсменів, коли перспективні хлопці або дівчата кидають спорт на піку своєї кар’єри. В певний момент їм просто набридає це заняття.

Мотивація в спорті – тема велика і різнопланова. У кожному виді спорту є свої методи. Арсенал прийомів вражає, від умовлянь або обіцянок нагороди, до докорів, криків або спроб взяти на «слабо». Тренер – це психолог, адміністратор і один в одному обличчі. Деяким він навіть замінює батька. Саме ця людина відповідає за психологічний настрій спортсмена. Якщо пропадає мотивація, спорт сенсу життя перетворюється на рутину.

Подібно іншим видам діяльності, в спорті застосовують матеріальну і нематеріальну мотивацію. Перша пов’язана зі всілякими грошовими преміями, або дорогими подарунками. Наприклад, за перемогу на змаганнях високого рівня місцеві влади можуть виділити спортсмену квартиру. Другий вид мотивації включає моральну стимуляцію, таку як шану, статус, визнання.

Гроші, безумовно, потрібні всім, але одні люди прагнуть лише до них, інші ж шукають нематеріальні нагороди, які потішать їх самолюбство, допоможуть щось довести самому собі. До речі, нематеріальна мотивація в спорті потужніше, оскільки честь і гідність людини переважають над суто меркантильними інтересами. Звичайно, будь-яка праця має оплачуватися, але частіше перемагають ті, хто сприймає спорт, як життєве покликання.

Життя людини багатогранна. Фізичний, інтелектуальний і духовний розвиток тісто пов’язані між собою. Тому мотивація до спорту потрібна кожному, незалежно від роду діяльності. Правильно долучатися до нього з дитинства, але так відбувається далеко не завжди. Частіше люди розуміють важливість здорового та активного способу життя вже в зрілі роки. Чим старшою стає людина, тим більше зусиль йому доводиться прикладати для вироблення позитивних звичок, але з кожним роком це все актуальнішою.