Міжособистісні відносини: що це таке та їх класифікація

Види міжособистісних відносин.

1. Знайомство.

Для знайомства знадобиться як мінімум одна зустріч або листування, а також знання (частково або повністю) формальних даних один про одного, таких як:

  • Ф. В. О, вік;
  • робоча посаду;
  • місце проживання (країна, місто, район);
  • контактна інформація (телефон, пошта, факс тощо);
  • сімейний стан, сексуальна орієнтація.

На даному етапі у людей ще не виробляється чітке вкорінене думку один про одного. Велику роль відіграє перше враження і соціальні умови, при яких відбулося знайомство.

2. Приятельство.

Період визначення обґрунтованих симпатій-антипатій. Починається поступовий розвиток эмотивного компонента і подальше його закріплення. Хоча на цій стадії обопільне думку людей може мінятися. Багато залежить від ситуацій, конкретних дій всіх учасників.

Приятелі розширюють і поглиблюють знання один про одного, намагаючись знайти спільні теми для розмови, однакові захоплення як привід проводити час разом.

3. Дружба.

Перше міцне ланка, яке важко зруйнувати. Характеризується високим рівнем довіри, розуміння, прихильності, підтримки, турботи. Розвивається ідеалізація і суб’єктивізм, тому проступки одного по відношенню до оточуючих здаються набагато меншими, ніж такі ж помилки сторонніх людей.

Друзі дуже важливі один для одного, але розрив між ними зазвичай не стає трагедією, хоча і супроводжується тугою, часовим відчуттям самотності. Тому заводити дружні стосунки у великих кількостях, знаходити нових людей для цієї ролі нормально.

4. Любов.

Вища ступінь прихильності та взаємодовіри. На відміну від дружби, втрата об’єкта любові стає справжнім горем, залишає сильну травму і вимагає набагато більше часу для відновлення. До речі, мова йде не тільки про кохання подружжя/пари, але також і про почуття між:

  • батьками-дітьми;
  • братами-сестрами;
  • кращими друзями.
Дивіться також:  Як стати впевненою в собі дівчиною? 7 перевірених способів

Дуже рідко в цю категорію зараховують ще й любов до вихованців або справі життя. Однак відсоток настільки сильною прихильності в цих зв’язках набагато менший і зустрічається тільки серед дуже вразливих або закомплексованих осіб.

5. Неприязнь.

Негативні стосунки між людьми, часто необґрунтовані. Це легкий скептицизм до опонента нарівні з антипатією. Виникає нерідко з-за заздрості, непорозуміння, упередженості. Зазвичай за рамки эмотивно-когнітивної сфери не виходить, тому у поведінці така недоброзичливість може взагалі не виражатися. Найчастіше вона закінчується повним перериванням контакту або ігноруванням один одного.

При повторенні причин/ситуацій, які раніше вже викликали неприязнь, остання може переходити в більш глибоку форму.

6. Ворожнеча.

Джерело зародження самих негативних почуттів — ненависті, злості, мстивості, які породжують розумовий екстремізм, нездорову конкуренцію. Якщо при цьому у ворогуючих людей немає високого рівня самоконтролю, такий вид відносин стає небезпечним. Гостра ворожнеча може послужити причиною адміністративних або кримінальних правопорушень.

Ворожість настільки укорінятимуться, що навіть при спробах відновити світ або хоча б нейтралітет, прагнення закінчується провалом, сприймається скептично, з підступом.