Мідний бунт 1662 року коротко, причини та підсумки таблиця, опис основних подій, цілі, склад повстання, вимоги повсталих

Причини та привід до початку бунту

Передумови будь-якого бродіння серед народних мас, як правило, пов’язані з діяльністю представників влади. Мідний бунт – наочне тому підтвердження.

Йде 1654 рік. Політична ситуація в країні нестабільна. Війна з Польщею істотно спустошила казну держави. Запаси срібла на кінець.

Афанасій Лаврентійович Ордін-Нащокін (1605 — 1680) — дипломат і політик у царювання Олексія Михайловича, боярин (з 1667 року), глава Посольського наказу.

І ось, в цей кризовий для країни момент, слуги народу, в особі боярина Ордін-Нащокіна, Милославського І. Д. і деяких інших високопоставлених осіб, знаходять вельми оригінальний спосіб вирішення проблеми – карбування мідних грошей, які повністю копіювали срібні.

Передбачалася, що мідна монета стала б еквівалентна срібною. При всьому при цьому, для поповнення запасів скарбниці, податки стягувалися виключно срібними грішми.

Фінансова реформа починає набирати обертів. Мідь стає основною сировиною для виготовлення грошових знаків. Завдяки повсюдній карбування мідних монет, їх чисельність досягає величезної кількості. Пройде деякий час, і такі гроші поступово втрачають свою купівельну спроможність.

Дивіться також:  Політ Гагаріна в космос 12 квітня 1961, скільки тривав політ, як називався корабель, скільки витків навколо землі зробив Юрій Гагарін, цікаві факти, з якого космодрому стартував

Торговці і чиновники дрібного рангу, а також військові, починають висловлювати своє невдоволення. Такі гроші не викликають захват і у простолюдинів. І неспроста: один срібний рубль став прирівнюватися до 4, а пізніше і до 10 -12 «медякам».

Трапився, як зараз прийнято говорити, масовий обвал мідного рубля. Як би там не було, але державні податки стягувалися виключно сріблом.

Мідь, на відміну від срібла, більш доступна. Цим не забули скористатися спритні любителі легкої наживи. Виробництво фальшивих монет досягло таких масштабів, що за твердженнями багатьох істориків, у Москві «липових» грошей було куди більше справжніх.

Звичайно ж, держава зі свого боку всіляко припиняла подібні спроби: проводилися публічні страти, де жорстоко карали винних. Але ситуація вже вийшла з-під контролю і бунт був неминучий.

З докладним описом представленого історичної події можна ознайомитися в книзі Д. І. Іловайського «Батько Петра Великого».

Сторінка: 1 2 3 4 5 6