Поняття і властивості істини

Істиною прийнято вважати таке знання людини про предметі, явищі чи процесі, яке повністю відповідає його реальному змісту.

Ніяка інтуїція, здогадки, власні нічим не обґрунтовані думки чи емоції не можуть претендувати на те, щоб вважатися істиною.

Але що б ми не намагалися вивчати і розглядати, знання людини про це завжди будуть кінцевими і неповними, тому дістатися до абсолютної об’єктивності, тобто абсолютно повного знання і розуміння даного об’єкта, просто неможливо.

Зі сказаного випливає головна властивість розглянутого поняття, визнається практично всіма мислителями:

1. Процесуальність або нескінченність процесу пізнання. Будь-які знання про навколишній світ, які вже накопичило людство і ще накопичить, є кінцевими і не можуть відображати об’єктивну дійсність повністю. Ще недавно людство, думало, що все складається з матерії, як дрібних піщинок, які можна побачити і помацати, але пізніше були відкриті клітини, молекули, і глибина пізнання значно збільшилася. Ще пізніше досліди довели існування ядра і мікрочастинок в ньому, що вніс чергові корективи в розуміння світу. Тепер наука підходить до того, щоб розщепити світобудову на ще більш дрібні елементи, по суті частинки енергії, і цей процес навряд чи може дійти до якогось логічного завершення.
2. Істина завжди одна і вона конкретна. Ця характеристика передбачає, що правильне судження завжди є єдино вірним при даних умовах, місці та часі, а також інших обставин.
3. Також існують абсолютна і відносна істина. У першому випадку мається на увазі таке пізнання, яке в майбутньому вже ніяк не може бути доповнено і спростовано. У другому – знання поки є неповним і в майбутньому буде розширено і доповнено.
4. Ще одна важлива властивість розглянутого поняття – об’єктивність, що означає повну незалежність від особливостей певної людини, його переваг і емоцій.

Це основні характеристики, яким має відповідати розглянута нами категорія.