Історія створення роману «Герой нашого часу» Лермонтова

Цей твір являє собою соціально-психологічний портрет цілої епохи, представленої в особі головного героя, особистості трагічною і небуденним. Події, що відбуваються в романі, зачіпають 30-ті роки XIX століття. Історія створення роману «Герой нашого часу М. Ю. Лермонтова ділиться на кілька основних періодів, які чітко простежуються в нарисах відомих літературознавців.

I етап. Початок роботи над романом

У 1836 році Лермонтов, надихнувшись романом Пушкіна «Євгеній Онєгін», задумав написати майбутнє твір, де в повній красі була б показана життя його сучасника в світлі столичних подій. Головний герой за задумом повинен відображати в душі дух протиріччя того часу. Навіть прізвище йому він намагався підібрати співзвучну з Онєгіним, взявши за основу назви двох річок, Онега і Печора. Так і вийшов Печорін.

1837 рік став переломним у житті Михайла Юрійовича. На дуелі гине його друг Пушкін А. С. Вражений смертю, Лермонтов пише вірш «Смерть поета» за що згодом був засланий на заслання на Кавказ. За рукопис він візьметься дещо пізніше.

ІІ етап. Основа сюжету. Визначення кола інших героїв роману

Подорожуючи Кавказом, Лермонтов потрапляє у вир подій, що мають пригодницький характер. Нові люди, емоції, враження надихнули його знову взятися за написання роману. Так крім Печоріна з’явилася княжна Мері, Бела, контрабандисти, горяни з їх дикими звичаями і традиціями, світське суспільство тієї пори.

Лермонтов прагнув, щоб персонажі роману були максимально схожі на звичайних людей з властивими їм вадами, бажаннями, почуттями. Щоб кожен читач міг побачити в них себе. Приміряти сподобався образ і уявити себе на його місці. Йому це вдалося.

Дивіться також:  Образ і характеристика Євгенія в поемі Мідний вершник

ІІІ етап. Завершальний

Про послідовність написання частин роману досі ходять суперечки. Відомо, що письменник працював над ним з 1838-1841гг. Імовірно частиною першою стала «Тамань». Після виник «Фаталіст», «Бела», «Максим Максимич». Спочатку планувалася серія записок, начебто подорожніх нотаток. Потім задум автора змінився. Він вирішив злити окремі історії в одну.

Першою була видана «Бела» (1839г). В цьому ж році був опублікований «Фаталіст». «Тамань» була опублікована в 1840г. У цій частині роману Лермонтов описав події, що відбувалися особисто з ним. Останньою частиною роману став «Максим Максимич». Його завершальний штрих. Тепер роман став цілісним твором, зрозумілим і доступним для читача.

Протягом усього роману образ Печоріна розкривається поступово, оголюючи його справжню сутність.

Інші матеріали по роману «Герой нашого часу»

Короткий зміст

Аналіз глави “Бела”
Аналіз глави “Максим Максимич”
Аналіз глави “Тамань”
Аналіз глави “Княжна Мері”
Аналіз глави “Фаталіст”
Стаття Бєлінського про роман (коротко)
Цитати з роману
Історія створення
У чому суперечливість характеру Печоріна?
Образ і характеристика Печоріна
Образ і характеристика Максима Максимыча
Образ і характеристика Грушницкого
Образ і характеристика Віри
Образ і характеристика Бели
Порівняльна характеристика Печоріна і Вернера
Відносини Печоріна і Бели
Взаємовідносини Печоріна і Максима Максимыча
Порівняльна характеристика Печоріна і Грушницкого
Взаємовідносини Печоріна і Мері
Жіночі образи в романі