Відбуваючи термін на каторзі, Достоєвський задумав роман «П’яненькі». Важкий побут, відповідне оточення, розповіді в’язнів — все це наштовхнуло на думку письменника описати життя збіднілого простого петербуржця і його рідних. Пізніше, вже на волі він почав писати інший роман, куди і вписав задуманих раніше персонажів. Образи і характеристика членів сім’ї Мармеладовых в романі «Злочин і покарання» займають особливе місце серед інших дійових осіб.
Сімейство це — знаковий образ, що характеризує життя звичайних простих людей, збірний — людей, що живуть практично на межі остаточного морального падіння, морального, однак, незважаючи на всі удари долі, зуміли зберегти чистоту і благородство своїх душ.
Сімейство Мармеладовых
Мармеладовы займають практично центральне місце в романі, дуже тісно пов’язані з головним героєм. Вони в долі Раскольникова зіграли дуже важливу роль майже все.
На момент знайомства Родіона з цим сімейством, воно складалося з:
- Мармеладов Семен Захарович — голова сім’ї;
- Катерина Іванівна — його дружина;
- Софія Семенівна — дочка Мармеладова (від першого шлюбу);
- діти Катерини Іванівни (від першого шлюбу): Поленька (10-ти років); Миколка (семи років); Лідочка (шести років, ще звалася Ленечкой).
Сім’я Мармеладовых — типове сімейство обивателів-міщан, що опустилися майже на саме дно. Вони навіть не живуть, вони – існують. Достоєвський описує їх так: немов вони навіть не намагаються вижити, а просто живуть в безпросвітній злиднях — такій сім’ї «йти більше нікуди». Страшно навіть не стільки те, що і діти опинилися в такому становищі, скільки те, що дорослі немов змирились з таким своїм статусом, не шукають виходу, не прагнуть вибратися з такого важкого існування.
