Портрет

Болконський був середнього зросту, зі стрункою фігурою і військовою виправкою. Князь ретельно стежив за собою, ад’ютант Кутузова не міг виглядати неохайно. Толстой не раз вказує на білизну рук і аристократичну шию офіцера.

Чоловік володів всіма якостями мужнього офіцера, про нього говорили, як про розумного і начитанном співрозмовника. Один граф Безухов, філософ, вічний шукач сенсу життя, особливо цінував у героя силу волі і вміння навчатися. Болконський говорив, що за промовою треба стежити, так як сам був досить стриманий у висловлюваннях і судженнях.

Князь став одним з перших реформаторів Росії, так як встиг триста селян перевести з системи суворого контролю у вільні хлібороби. Інших звільнив від обов’язкової панщини, ввів оброк. У рідному Богучарове священик отримував оплату з казни маєтку за навчання грамоті дітей. Там же містилася спеціальна бабка, майстриня приймати пологи у селянок.

Лев Толстой з любов’ю говорить про свого героя. В його образі читач бачить справжнього патріота, здатного поступитися власними інтересами заради інших людей. Болконський віддав життя на полі бою в самий відповідальний для держави час, і був готовий до цього завжди.