Політичний устрій
Абсолютне самодержавство — така форма правління приваблювала князів. Вони управляли законодавчої, виконавчої та судової владою.
Правителі мали право займатися дипломатичною діяльністю. Але без боярського оточення, без рішення «думи», князь не міг приймати рішення з найважливіших питань.
Державний устрій князівства не можна було назвати самодержавним. Володар «даний Богом» повинен був рахуватися з боярами і місцевою аристократією. Головні з них були в управлінській верхівці і старшої княжої дружини. Управління духовенством складалося з шести єпархій.
Населення
Становило декількох соціальних верств.
До них відносили:
- Чоловіків, вотчинників і феодалів, вони були землевласниками на час княжої служби.
- Церковну знати, распоряжающуюся земельними угіддями і селянами.
- Ремісників, які володіють майстернями і виготовляють різні товари.
- Смердов або селян, найчисленнішу категорію населення, які не мають власності, які платять данину і живуть громадами.
У князівстві розташовувалися в основному поселення східних слов’ян, хоча зустрічалися в невеликих кількостях ятваги, преси, литовці й поляки.
Списків перепису не збереглося, тому про чисельність населення інформації не є.