Галицько-волинське князівство, географічне положення, характеристика, короткий опис князів, політичний устрій в період феодальної роздробленості, форма правління, зовнішня політика, особливості господарства, економіка

Політичний устрій

Абсолютне самодержавство — така форма правління приваблювала князів. Вони управляли законодавчої, виконавчої та судової владою.

Правителі мали право займатися дипломатичною діяльністю. Але без боярського оточення, без рішення «думи», князь не міг приймати рішення з найважливіших питань.

Державний устрій князівства не можна було назвати самодержавним. Володар «даний Богом» повинен був рахуватися з боярами і місцевою аристократією. Головні з них були в управлінській верхівці і старшої княжої дружини. Управління духовенством складалося з шести єпархій.

Населення

Становило декількох соціальних верств.

Дивіться також:  В якому році Гагарін полетів у космос: коротко про дату першого космічного польоту і роки життя космонавта

До них відносили:

  1. Чоловіків, вотчинників і феодалів, вони були землевласниками на час княжої служби.
  2. Церковну знати, распоряжающуюся земельними угіддями і селянами.
  3. Ремісників, які володіють майстернями і виготовляють різні товари.
  4. Смердов або селян, найчисленнішу категорію населення, які не мають власності, які платять данину і живуть громадами.

У князівстві розташовувалися в основному поселення східних слов’ян, хоча зустрічалися в невеликих кількостях ятваги, преси, литовці й поляки.

Списків перепису не збереглося, тому про чисельність населення інформації не є.