Функції
Людина, будучи самим емоційним представником тваринного світу, в кожній конкретній ситуації відчуває певні емоції, що допомагає йому жити повноцінним життям і адекватно реагувати на події, що відбуваються.
Та їх основні функції у психології наступні: оціночна, мобілізаційна, компенсуюча, комунікативна функція дезорганізації.
Оціночна функція
Кожній людині відомо, що дуже важливим є перше враження, яке він справляє на нового знайомого. Спочатку дається емоційна оцінка об’єкта або ситуації.
Потім відбувається свідома переробка цієї інформації. Тобто, якщо перше емоційне сприйняття було позитивним, то в подальшому формується позитивне думка, змінити яке не просто.
У випадку з негативним сприйняттям також буває важко замінити його протилежним.
Емоційна оцінка дається незалежно від бажання людини. Підсвідомо відбувається миттєве оцінювання всього, що відбувається, формується враження від знайомства та спілкування з іншим суб’єктом.
Мобілізаційна функція
Суть даної функції полягає в можливості стимулювати всі сили організму для подолання перешкод і вирішення виниклих проблем. Функція працює на фізіологічному рівні таким чином:
- Емоція страху — викид у кров адреналіну — здатність до втечі.
- Емоція страху — викид у кров надмірної дози адреналіну — настає ступор.
- Емоція радості, щастя — викид у кров певного гормону — прилив сил.
Основні емоції людини
При виникненні сильної стресовій ситуації організм мобілізує внутрішні ресурси, перебудовується і функціонує в режимі стресу. Це робить можливим зробити значно більше, ніж зазвичай.
Потім, після вирішення поставлених завдань, на зміну піднесенню енергії приходить сильна втома. Це пов’язано з підвищеним витрачанням сил організму в надзвичайній ситуації.
Компенсуюча і комунікативна функції
Ця функція використовується організмом при нестачі інформації для раціонального прийняття рішення.
У цій ситуації організм орієнтується на емоційну оцінку, яка при зустрічі з незнайомим об’єктом надає йому певного забарвлення за аналогією з раніше зустрічаються об’єктами.
Ця інформації узагальнена, але дає можливість людині вийти з глухого кута. Гіпотеза прояви даного психічного процесу як механізму належить П. В. Симонову.
Виразні прояви легко розпізнаються оточуючими. Деякі з них можуть викликати альтруїстичні настрої. Коли людині зрозуміло емоційний настрій іншого, він може «заразитися» їм.
Наприклад, якщо один з компанії людей починає весело реготати, його сміх підхоплюється та іншими членами цієї компанії.
На замітку! Особливо важлива комунікативна функція в розвитку малюків, які ще не володіють промовою, а можуть спілкуватися і пізнавати навколишній світ тільки на емоційному рівні.
