Види дебіторки

Далі доцільно розглянути існуючі на сьогоднішній день різновиди дебіторської заборгованості. Борги структури можна класифікувати у відповідності з різними підставами. Наприклад, для бухгалтерського обліку особливу важливість відіграють терміни погашення заборгованості. Саме тому дебіторка ділиться на два різновиди в залежності від періоду погашення:

• Довгострокова заборгованість. Важливо відзначити, що погашення таких боргів очікується, як правило, більш ніж через рік після того, як сторони уклали відповідний договір.
• Короткострокова заборгованість. Надходження грошових коштів за цими боргами структура очікує менш ніж через рік після оформлення договору. Необхідно доповнити, що друга назва такий дебіторки – поточна.

Коли період погашення боргу, який спочатку був довгостроковим, стає менше дванадцяти місяців, заборгованість переходить в другу категорію. Крім цього, прийнято виділяти два різновиди дебіторської заборгованості в залежності від надходження виплат:

• Термінова заборгованість. В даному випадку період погашення в відповідності з договірними зобов’язаннями ще не настав. Друга назва такого боргу – нормальний.
• Прострочена заборгованість. Тут мова йде про зобов’язання, які контрагентами не виконані у встановлений термін. Варто доповнити, що дата платежу в будь-якому випадку встановлюється у договорі. Прострочена заборгованість класифікується на безнадійну і сумнівну. Остання передбачає наявність боргу, який з високим рівнем ймовірності не буде погашений контрагентом частково або повністю. Необхідно доповнити, що борг перетворюється в сумнівний не тільки при простроченні платежу з боку контрагента. Ще однією досить поширеною на сьогоднішній день причиною є інформація, що надійшла зі ЗМІ або інших джерел, щодо фінансових труднощів відповідної структури. Саме тому за боргами сумнівного типу в податковому та бухгалтерському обліку, як правило, формуються резерви. Безнадійною заборгованість стає тоді, коли стягнення грошових коштів виявляється нереальним. Тут може відігравати визначальну роль одна з двох причин. По-перше, закінчення строку позовної давності. Важливо зауважити, що обчислювати цей період доцільно з дати, коли компанія дізналася про порушення власних прав. Приміром, якщо згідно з договором покупець повинен оплатити товарну продукцію не пізніше 1 листопада, то прострочення починається з наступного дня. Другий приклад припускає, що в договорі позики не виявлено терміни повернення коштів. Тоді кредитор має повне право вимагати повернення, а покупець зобов’язується повернути грошові кошти протягом тридцяти календарних днів. По-друге, зобов’язання в даному випадку вважається припиненим через неможливість його втілення. Наприклад, контрагент виключений з ЕГРЮЛ, а пристави оформили постанову щодо неможливості стягнення заборгованості.

Необхідно доповнити, що правило, пов’язане з виключенням із державного реєстру, поширюється виключно на юридичних осіб. Таким чином, ІП навіть після зняття з обліку не припиняє нести відповідальність за власними боргами всім майном, яке йому належить, згідно зі статтею 24 ГК РФ.