Битва на річці Сіть: коли вона сталася і якою князь загинув при військових діях

У великій російській історії було чимало перемог і поразок. Але деякі бої були вирішальними у різних питаннях. Наприклад, битва на річці Сіть. Ця подія мала негативний характер для обох сторін. Але все ж воно було одним з ключових моментів монгольської навали.

Передумови

Битва відбулася під час монгольської навали на території Стародавньої Русі.

Абсолютно точних відомостей про сам хід битви не збереглося.

Залишилися лише припущення і здогадки. На карті Стародавньої Русі можна побачити, що річка Сить знаходиться у Володимиро-Суздальському та Новгородському князівствах.

Битва на річці Сіті – це битва, що відбулася між росіянами і монгольськими військами.

Командувачі сторін:

  1. Юрій Всеволодович – Володимирський князь, молодший син князя Всеволода Юрійовича.
  2. Бурундай – монгольський полководець, темник Батия, намісник в західній частині Золотої Орди. Бурундай досяг великих успіхів за завоюванням в північній частині Русі.

Зверніть увагу! Битва стала початком монголо-татарського ярма.

Успіх монголів в Русі тільки розпалював їх спрагу нових завоювань. Тому війська йшли все глибше на територію держави, спалюючи всі міста на своєму шляху.

Після того, як монгольські війська вторглися у Володимиро-Суздальське князівство, князь Юрій залишив у столиці синів. Пунктом призначення стала річка Сить. Там він планував зібрати війська.

Батий, після взяття Володимира, направив свої війська на Торжок і Твер. Але частина з них з темником Бурундаєм він відіслав до місця збору руських військ. Загін Бурундая добирався до місця призначення близько 3-х тижнів. За цей час Батий зі своїм військом подолав лише половину того шляху, який подолав відісланий загін.

Коротко про хід битви

Більшість джерел, в тому числі й Вікіпедія, кажуть, що бій відбувся 4 березня 1238 року. Але деякі історики сумніваються в правильності цієї дати. За іншими джерелами, битва на річці Сіть відбулася 1 березня 1238 року.

Є й ті, хто вважає правильною датою битви 2 березня. Такі висновки робляться на основі розрахунків та висновки про рух монгольських загонів по території Росії.

Бурундай підібрався до річки з боку Углича. Монголи перейшли в наступ. Російські війська були захоплені зненацька.

Вони були розквартировані по знаходився поблизу села. Солдати не встигли як слід підготуватися до битви, тому не змогли дати гідну відсіч.

Перед битвою князь Юрій заручився підтримкою своїх братів, але вони не прийшли йому на допомогу.

Російські війська перебували в селищах, що розтягнувся на 100 км.

Як монголам вдалося взяти їх у кільце? Як монголи взагалі непомітно підійшли, коли їх було 40 тис. воїнів? У деяких літописах сказано, що стражники Юрія проспали ворога.

Є один момент у подію, в якому історики дотримуються єдиної думки. Це питання про місце битви. Так як російські війська були сильно розтягнуті, місць битв було кілька:

  • близько Могилицы і Божонки;
  • близько Ігнатова, Юр’єва, Станілова, Червоного;
  • близько Семенівського, Ігнатова, Покровського, Княгинине.

У перших місцях був полк Цінуючи під командуванням Дорофея Семенова. По друге – центральний полк, в якому перебував Юрій Всеволодович.

Монголи розділилися на загони і напали на всі полки майже одночасно. Це прояснює те, як монголам вдалося розбити сильно розтягнувся загін. Але чому цей загін не дізнався про їх наближення?

З боку монголів у битві не брали участь головні сили. Батий відправив загін для цього бою. Князь Юрій помилився, припускаючи, що всі сили противника знаходяться у Твері і Торжка. Напевно, ця помилка також була причиною того, що російські війська вдалося застати зненацька.

Основні ж причини полягали в тому, що монгольські війська використовували незвичну для себе тактику: вони непомітно підібралися до росіян.

Монголи не стали палити міста, різати та грабувати в них людей, відводити полонених. Вони пробиралися тихо, ретельно проводили розвідувальні заходи і вбивали кожного, хто міг донести про їх наближення Юрію.

Підсумки і наслідки

Російське військо було оточене, загнана на річку і розбите. Хтось потрапив у полон, а частина військ провалилася під лід. Був убитий і князь Юрій. Загиблий був обезголовлений і його голову відправили як подарунок Батию.

Для Русі поразки на річці Сіті виявилося вирішальним. Саме з-за нього монголам вдалося підпорядкувати російську державу. Країна виявилося данником монголів. Після смерті Юрія, престол перейшов до його братові Ярославу Всеволодовичу – князеві переяславському.

Але і для противника не все було гладко. Слід зазначити, що співвідношення сил було нерівним. Монголи перевершували в чисельності. Батий відправив на бій приблизно 40 тис. воїнів. Загинули майже всі.

Монгольський полководець починав усвідомлювати, що чим більше стає завойованих міст на їх рахунку, тим більше вони втрачають свої власні сили.

Плюс велику роль грала втому воїнів. У походах доводилось спати під відкритим небом на сирій землі. Нерідко траплялися захворювання.

Якщо скласти всі ці фактори, то стане очевидно, чому перемоги ставали все важче.

Деякі джерела кажуть, що Батий, занурений у свої роздуми, не навіть зрадів подарунку, коли йому принесли голову Юрія.

У підсумку, Батий відмовився від своїх початкових планів про похід на Новгород.

Загадки і таємниці

Битва на Сіті оповита багатьма темними таємницями. Цей момент історії є одним із самих спірних. Історики досі не можуть прийти до угоди за підсумками битви. За офіційними джерелами російські війська зазнали поразки.

Але є ті, хто з цим не згоден. Ця позиція теж буде правильною, як і попередня.

Зверніть увагу! Завдяки підсумком битви, Батий вирішив відмовитися від завоювання Новгорода.

Суперечки йдуть і про питання дати битви. Є ті, хто не згоден з прийнятими офіційними даними. Ці історики висловлюють свої сумніви, спираючись на відомості С. М. Чівіліхіна.

Історик говорить про те, що ростовський князь Василько Костянтинович був замучений до смерті Бурундаєм в Ширенском лісі 4 березня.

Але від річки Сить до Ширенского лісу після битви полководець добирався 3 дні. Отже, битва відбулася на 3 дні раніше.

Однак ця версія теж не складається воєдино з іншими відомостями. Історики, які займалися визначенням місцезнаходження Ширенского лісу, кажуть, що цей ліс був розташований на південний схід від битви.

Але Бурундай не міг туди відправитися. Після битви він поспішив на захід, на допомогу до Батия, штурмующему Торжок. Однак тут упущений один момент. Бурундай міг відправити загін з полоненим Василько Костянтиновичем в Ширенский ліс, а сам податися до Батия.

Є й інші питання, що викликають суперечки. Чому князь пішов з Володимира і залишив його своїм дітям? Чому брати не прийшли на допомогу? Історики не можуть дійти згоди в цьому питанні з-за різних поглядів.

Корисне відео

Підіб’ємо підсумки

Хоча багато питань можна пояснити, спираючись на давні джерела, а іноді навіть на логіку, Ситское бій все одно залишається таємничим подією. В історії не може бути у всьому єдиної думки. Адже так звані факти можна перевірити з абсолютною точністю.