Як вести себе близьким

Лікарі кажуть, що відбиток, який біполярний розлад накладає на родичів, за силою негативного впливу можна порівняти з онкологічним захворюванням. Ця хвороба змінює життя всієї родини. Саме тому підтримка близьких так важлива для людини з біполярним синдромом. Насамперед, рідні повинні розуміти: він не ледар, не істеричка, не симулянт – він хворий і потребує лікування. Але він не інвалід, просто людина з особливостями психіки. Тому не можна постійно нагадувати хворому про те, що він хворий.

Що ще можуть зробити родичі? Фахівці радять озброїтися кількома дієвими порадами, які допоможуть повернути життя в звичне русло.

• Дізнайтеся про хвороби все, що тільки можливо – ворога потрібно знати в обличчя.
• Зніміть табу з теми захворювання, не бійтеся обговорювати з хворим його відчуття.
• Не бійтеся питати, буквально підштовхуйте хворого до обговорення теми.
• Пройдіть спеціальний курс у психотерапевта.
• Припиніть засуджувати, навіть подумки.
• Заздалегідь домовтеся з хворим, що робити в кризовій ситуації.
• Готуйтеся до фази манії або депресії заздалегідь.
• Навчіться правильно спілкуватися з хворим в кожній фазі.
• Вчіться розпізнавати тригери, що призводять до кризових моментів.
• Пожалійте себе, якщо випробування стало для вас занадто важким.
• Додайте у відносини трохи іронії, добродушного гумору.
• Залишайтеся друзями, не є наглядачем або суворим критиком для хворого.
• Стежте, щоб хворий приймав ліки, незалежно від самопочуття.
• Не піддавайтеся ілюзіям і безпідставною надіям – це серйозне захворювання.
• Приймайте і підтримуйте.

Кажуть, що біполярний розлад – хвороба талановитих людей. Це дійсно так. У списку хворих багато відомих акторів, ведучих, письменників, музикантів, учених. Всі вони адаптувалися до життя і навчилися використовувати свої особливості. Так що знайти своє покликання вийде і у звичайних людей. Головне – знайти «свого» психіатра і психотерапевта, з якими буде комфортно працювати тривалий час.