Анкетування як метод дослідження, як скласти запитання, правила, види та аналіз опитування, метод письмового опитування респондентів, мета анкетування, як оформити результати

Анкетування як метод дослідження все частіше використовується в сучасному світі. Він допомагає зібрати потрібну інформацію.

Дана стаття розповість про те, які цілі переслідує даний вид дослідження, як створюються анкети та опитувальні листи, чого слід уникати при їх складанні та аналізувати результати.

Анкетування в соціології — загальне поняття, цілі і завдання

Соціальне анкетування є корисним інструментом для отримання інформації від людей. Тобто, основна мета – зібрати дані.

Чим відрізняється анкетування від тестування? Тестування – це випробування людей на певний рівень знань, умінь або загальну інтелектуальну розвиненість.

Отже, тестування має іншу мету, порівняно з анкетуванням. Тестування найчастіше використовується в педагогіці.

Анкетер – це людина, яка проводить анкетування; респондент (або інформант) – той, хто заповнює анкету.

Є кілька різних завдань, які стоять перед анкетуванням:

  1. Дізнатися нову теоретичну інформацію.
  2. Дізнатися більше про цільової аудиторії. Анкети, що визначають, чого хочуть споживачі, що їм потрібно, і що їм подобається, знадобляться при сегментуванні списків на основі цих факторів. Чим більш вузькими і конкретними є списки, тим вище шанси на успішний коефіцієнт конверсії.
  3. Отримати відгуки про недавню подію, продукт або послугу: якщо аудиторія висловлює свою думку, це допоможе досягти великих успіхів у майбутніх починаннях.
  4. Перевірити знання. Інтерв’ювання може використовуватися (але більш рідко) для визначення рівня знань. Для цього найчастіше використовують тестування.
  5. Уточнити точку зору. Анкети, які використовуються в якості пояснення, мають велике значення для зменшення непорозуміння і, отже, більш ефективного спілкування в подальшому.
  6. Встановити позитивні стосунки: коли відкриваються лінії зв’язку, це показує респондентам, що цінують їх думку.

Види анкетування

В залежності від кількості респондентів анкетування буває:

  • індивідуальне — проводиться з одним учасником;
  • групове — анкети роздають невеликій кількості людей, які знаходяться в одному приміщенні і проходять пункти опитувальника.

Залежно від способу розповсюдження анкети поділяються на такі категорії:

  1. Комп’ютерна анкета — учасникам пропонують заповнити анкету, яка надсилається поштою. Переваги такого виду включають в себе їх недорогу ціну, економію часу, респондент не відчуває тиску, тому може відповісти, коли у нього є час, даючи більш точні відповіді. Однак, головний недолік полягає в тому, що іноді інформанти не спроможні відповісти і можуть просто ігнорувати опитування.
  2. Телефонний опитувальник — дослідник може зателефонувати потенційним учасникам з метою попросити їх відповісти на запитання. Перевага телефонної анкети в тому, що вона може бути заповнена за короткий проміжок часу. Основним недоліком є те, що більшість людей не відчувають себе комфортно, передаючи інформацію по телефону.
  3. Внутрішній опитування — цей вид передбачає, що дослідник відвідує інформантів в їх будинках або на робочих місцях. Перевага внутрішнього опитування полягає в тому, що люди можуть приділяти більше уваги всім блокам запитальника. Тим не менш внутрішні дослідження також мають ряд недоліків, які включають в себе тривалість, і дорожнечу, а респонденти, можливо, не захочуть запросити анкетера в свій будинок або на робоче місце з різних причин.
  4. Поштова анкета — опитування такого роду припускають, що дослідник надсилає респонденту психологічний опитувальник поштою, часто з додатком попередньо сплаченого конверта. Поштові анкети мають перевагу в наданні більш точної відповіді, тому що учасники можуть відповісти у вільний час. Недоліки полягають у тому, що такий метод дорогий, забирає багато часу та іноді листи виявляються в кошику.

Окремо виділяють двотурове анкетування. У першому турі проводиться звичайний опитування декількох учасників. А у другому турі учасники обмінюються запитальниками і аналізують результати один одного.

Анкета та її структура

Анкета являє собою структуровану форму, що складається з формалізованого набору питань, призначених для збору інформації з певних тем від одного або кількох респондентів.

Іншими словами, це методика збору даних, при якій інформантів просять дати деяку інформацію. Незалежно від форми (письмовий чи друкований), опитування має певну структуру.

Вступна частина

Мета вступної частини – спонукати бажання поділитися інформацією. Вступна частина (або шапка) складається з привітання та звернення до респондента. У зверненні потрібно пояснити мету анкетування та правила заповнення.

У цій частині важливо гарантувати анонімність та безпеку даних, а так само потрібно заздалегідь подякувати респондента. Шаблон вступній частині зображено нижче.

Паспортичка

Це блок, в якому учасник розповідає про себе: вік, стать, соціальна належність, професія, рід занять та інші демографічні дані. Паспортичка може розміщуватися як на початку, так і наприкінці опитувальника. Приклад наведено нижче.

Основна частина

Це найбільша частина опитування, яка складається з блоків питань різної форми і складності. Зразок основній частині зображено нижче.

Види запитань для анкети

Анкети можуть включати в себе наступні типи:

  1. Відкриті питання відрізняються від інших типів, які використовуються в анкетах, тим, що вони можуть дати несподівані результати, які можуть зробити дослідження більш оригінальним і цінним. Тим не менш такі результати важко проаналізувати. Приклади відкритих питань включають в себе такі види:
    • повністю неструктурований, наприклад, такий: «Як ви ставитесь до кішок?»;
    • завершення пропозиції – інформанти закінчують неповне речення. Наприклад, «найважливіше уваги в моєму рішенні купити новий будинок – це…»;
    • завершення історії. Респонденти закінчують неповну історію;
    • тематичний апперцептивный тест. Учасники пояснюють картину або розповідають про те, що, на їх думку, відбувається на картинці;
  2. Питання з множинним вибором. Респондентам пропонується набір відповідей, які вони повинні вибрати. Недолік такого виду в тому, що якщо занадто багато відповідей на вибір, то це робить психологічну анкету заплутаною і нудною.

  3. Дихотомические питання — цей вид передбачає на вибір два варіанти: так чи ні.

  4. Матричні питання — такий блок виглядає як матриця з категоріями відповідей вгорі і списком питань внизу. Це забезпечує ефективне використання простору сторінки і часу учасників.

  5. Масштабні питання — вони дають можливість информантам ранжувати доступні відповіді в масштабі заданого діапазону значень (наприклад, від 1 до 10).

  6. Питання на випадок непередбачених обставин – пункт, якому приділяють увагу тільки в тому випадку, якщо людина дає конкретну відповідь на попереднє питання. Це дозволяє не опитувати людей, які не мають відношення до теми.

Як скласти анкету для соціологічного опитування

Бажано уникати визначених типів питань, таких як:

  1. Гіпотетичні. Слід уникати формулювань, що вводять в оману припущеннями і фантазіями. Варіанти:
    • неправильно: «Як повинна працювати наша служба підтримки?»;
    • правильно: «Що Вас не влаштовує в роботі нашої служби підтримки?»;
  2. Бентежать. Не потрібно змушувати респондентів відчувати себе ніяково, розпитуючи подробиці про особисті проблеми, які, в свою чергу, можуть призвести до втрати довіри. Якщо ж потрібно включити такий пункт, то важливо показати учаснику, що його не будуть засуджувати за відповідь. Приклади:
    • неправильно: «Ви допомагаєте бідним людям?»;
    • правильно: «Одні люди вважають, що не обов’язково надавати фінансову допомогу працездатним бідним. А як Ви вважаєте?»;
  3. Надзвичайно позитивні/негативні. Необхідно ретельно продумати формулювання, щоб уникнути різких позитивних або негативних відтінків. Приклади:
    • неправильно: «Хіба Ви не задоволені своєю роботою?»;
    • правильно: «Ви задоволені своєю роботою?».

Правила складання анкети

Розробка анкети – це багатоетапний процес, що вимагає уваги до деталей на кожному етапі.

Наступні правила допоможуть спростити цей процес:

  1. Вирішити, що потрібно охопити в опитувальних листах. Чітке визначення теми має першорядне значення, оскільки це є основним кроком при розробці.
  2. Не змінювати слова. Важливо, щоб слова або фрази, які використовуються, були сформульовані максимально просто. Якщо пункти неясні, інформанти можуть просто вибрати будь-які варіанти, що призведе до неточних даних.
  3. Задавати лише одне запитання. Варіанти, коли в одному питанні, задаються відразу два, будуть давати не точний результат, тому що можуть вийде різні відповіді.
  4. Правильно формулювати пункти анкети з варіантами відповідей: при розробці анкетер повинен бути гнучким з точки зору «вибору». Іноді респонденти не обов’язково хочуть вибирати один з варіантів відповіді, наданих автором опитування, в такій ситуації корисно мати інший варіант.
  5. Відкритий або закритий питання — це складний вибір: анкетер може опинитися в ситуації, коли потрібно зробити чіткий вибір між відкритим або закритим видом. Але рішення в цьому випадку треба прийняти обдумано.
  6. Важливо знати аудиторію: як правило, дослідник повинен знати свою цільову аудиторію. Наприклад, якщо цільовою аудиторією є росіяни, то відправка запитальника іноземною мовою не дасть бажаних результатів.
  7. Чутливі питання в середині опитувальника можуть призвести до того, що учасники не закінчать опитування. Найкраще блоки особистих і демографічних даних розташовувати в кінці.

Як оформити результати анкетування

Оформлення підсумків опитування передбачає візуалізацію даних. Для цього використовують різні типи діаграм в залежності від видів анкет.

Якщо питання пропонують два варіанти (наприклад, «так» і «ні»), кругова діаграма – найпростіший варіант представлення даних.

Якщо потрібно порівняти показники відгуку декількох груп, краще вибрати гістограму. Зв’язку вирівняних стовпців набагато простіше порівняти, ніж кілька кругових діаграм. При цьому важливо визначити кожен стовпець відсотком для ясності.

У питаннях зі шкалою оцінок учасникам пропонується спектр можливих відповідей. Стовпчаста діаграма з розбивкою на 100% – найпростіший варіант для візуалізації зібраних даних.

На додаток до інших результатами опитування можна використовувати підсумки демографічних опитувань як частина аналізу. Включаючи такі фактори, як вік, стать, рівень доходу і навіть географічне положення, можна отримати цікаву інфографіку.

Візуалізація даних опитування на карті – цікавий спосіб включити демографічний компонент в інфографіку.

Гістограми, з іншого боку, можуть використовуватися, щоб показати віковий розподіл певної популяції.

Обробка результатів відкритих питань являє собою невелику проблему. Щоб візуалізувати підсумки, потрібно якимось чином згрупувати відповіді, використовуючи загальні ключові слова або інші фактори.

Хмари слів, хоча деякі експерти по візуалізації засуджують їх використання, можуть сприяти отриманню зведених даних.

В іншому випадку доведеться провести більш інтенсивний ручної аналіз: переглянути відкриті відповіді і створити категорії. Після цього можна представити результати у вигляді гістограми, на кшталт цієї, яка показує відсоток коментарів, що потрапляють в кожну категорію.

Плюси і мінуси анкетування

Переваги:

  1. Анкети є одним з найбільш економічно ефективних і доступних способів збору кількісних даних. Особливо онлайн і мобільні опитування мають дуже низьку вартість і щедрий охоплення.
  2. Вони практичні. Крім того, що запитальники є недорогими і гнучкими, вони також є практичним способом збору даних. Вони можуть бути націлені на групи за конкретним вибором і управлятися різними способами.
  3. Масштабованість. Опитувальники дозволяють збирати інформацію від великої аудиторії.
  4. Науковий аналіз і прогнози. Чим більше даних вдається зібрати, тим ясніше стане картина. Вся ця інформація дає маркетологам можливість створювати нові стратегії і стежити за тенденціями в аудиторії. Аналіз звітів може використовуватися для складання прогнозів і навіть створення контрольних показників для подальших запитальників.
  5. Анонімність. В соціологічних опитуваннях не потрібно вказувати особистість. Але для забезпечення почуття точної конфіденційності краще використовувати комп’ютерне анкетування. Анонімне комп’ютерне інтерв’ювання дає найточніші результати.
  6. Легка стандартизація. Дослідник може бути впевнений, що всі учасники вибірки відповідають на одні й ті ж пункти.

Проведення анкетування має такі недоліки:

  1. Використовуючи поштове анкетування, дослідник ніколи не може бути впевнений, що той, кому була відправлена психологічна анкета, дійсно заповнить її.
  2. Дослідник не може бути повністю впевнений, що задаються значать для всіх інформантів те ж, що і для дослідника.
  3. Нечесність. Люди не можуть бути повністю правдивими у своїх відповідях. Це може відбутися з різних причин, в тому числі через упередженість соціальної бажаності і спроб захистити приватне життя.
  4. Деякі дані важко аналізувати. Опитувальники дають багато даних. Відкриті питання допускають індивідуальні відповіді, які не можуть бути визначені кількісно і повинні бути розглянуті людиною.
  5. Пропущені пункти. При використанні запитальників є ймовірність, що деякі пункти будуть проігноровані.