Форма державного правління є основою для визначення структури пристрою й функціонування країни. Основна схема форми управління закріплена в Конституції багатьох країн світу. Для сучасної Росії встановлення оптимальної ієрархії влади є актуальним питанням, оскільки країна характеризується складними економічними, адміністративно-територіальними, релігійними і національними проблемами. Будувати правову державу неможливо, поки не будуть вирішені зазначені проблеми.

Визначення поняття

Форма управління держави — це важливий елемент структури країни, визначає систему органів влади, джерела їх формування, повноваження, термін дії і відносини елементів державного апарату між собою та населенням. Поняття «форма державного правління» близько до визначень «політичний режим» і «форма держави», проте вони відрізняються і мають свої нюанси. У сукупності ці елементи визначають повний набір характерних особливостей територіально-адміністративного та політичного устрою певної країни. Форма управління вказує:

• джерело створення головних органів держави та їх ієрархію;
• взаємовідносини між гілками влади в цілому і їх підрозділами;
• інститути впливу громадянами на владу;
• інститути захисту законності.

Вивчення основних способів правління почалося ще в античному світі. Аристотель на прикладі міст-полісів розробив основну класифікацію. На різних етапах історії форма управління наділялася певним змістом: при феодалізмі вона відображала структуру успадкування влади. З виникненням і розвитком капіталізму, який супроводжувався ускладненням суспільних взаємовідносин, визначення форми правління набула значно більшого значення.

Основні форми правління

Сучасна політологія виділяє кілька основних різновидів форм правління. Необхідно коротко перелічити:

• монархічна;
• республіканська;
• гібридна.

Види монархії

Монархія – різновид способу правління, характерною рисою якої є споріднене успадкування влади і довічне правління. Правитель не несе юридичної відповідальності перед громадянами. Цей тип правління включає:

1. Абсолютна монархія – система, при якій всі гілки влади держави знаходяться в підпорядкуванні правителя. Останній здатний скасувати рішення державних органів. Монарх концентрує головні законодавчі, виконавчі і судові функції.
2. Обмежена монархія – наступний тип пристрою, який представляє симбіоз діяльності вищого правителя і непокора йому органів влади. Права і повноваження законодавчо розмежовані.

До цього типу монархії також належить:

1. Станово-представницька монархія – вид системи, при якій вищі органи формуються представниками певного стану, касти чи організації.
2. Конституційна монархія – тип правління, при якій повноваження монарха обмежені законодавчо. А також існують незалежні від правителя виборні органи влади.

Конституційна монархія розрізняється:

1. Дуалістична монархія – система правління, при якій виборні органи можуть займатися законодавчою діяльністю, однак правитель має право накласти вето на їх рішення. Монарх має широкі повноваження у всіх трьох гілках влади.
2. Парламентська монархія – вид системи, при якій правитель не має реальних важелів влади. Виборні органи проводять законодавчу діяльність і формують виконавчі органи, а судова – незалежна гілка.

Ознаки республіки

Республіка – форма правління, при якій джерелом влади виступає населення. Остання делегує свої права виборному органу на певний строк. Цей тип правління характеризується певними ознаками:

• наявність незалежних гілок влади;
• обраний глава держави – президент;
• відповідальність представників влади перед народом.

За структурою формування виконавчої влади республіки ділять:

• Президентська – тип управління, при якому президент формує і очолює уряд. Вплив парламенту на виконавчу владу мінімально.
• Парламентська – тип управління, при якому парламент має засоби контролю діяльності президента і уряду. Виборний орган виступає джерелом формування вищих виконавчих органів. Глава держави має обмежені повноваження.
• Змішана республіка – форма правління, при якій одночасно перша особа і парламент мають широкі повноваження щодо контролю уряду.
• Директорія – тип управління, при якому виконавча влада розподіляється між кількома особами.

Нетипові форми правління

Монархія з елементами республіки – система управління федеративного союзу, при якій правитель обирається на певний термін зі списку правителів країн-учасниць об’єднання.

Республіка з монархічними елементами старовини, в яких виборний глава держави узурпував владу. Формально залишаються ознаки демократії, але фактично – це авторитарна система.

Теократична республіка – тип управління, при якому повноваження концентрується в руках релігійних організацій. Одночасно можуть існувати виборні органи законодавчої і виконавчої влади.

Класифікація типів управління має складну структуру. Наведемо загальну схему форм правління держави:

Таблиця. Держави за видами управління.

Тип управління	Вищий орган влади	Приклади країн
Монархія:
Абсолютна;	Монарх.	ОАЕ, Оман, Катар.
Обмежена;
Станово-представницька;	Монарх при органах влади з представників окремих станів.	Польща в часи річ Посполита.
Конституційна монархія.
Конституційна монархія:
Дуалістична;	Монарх, а виборний орган має обмежені повноваження.	Йорданія, Марокко.
Парламентська.	Виборний орган, а монарх має обмежені повноваження.	Великобританія, Японія, Данія.
Республіка:
Президентська;	Президент, а парламент обмежений законодавчою діяльністю.	Сполучені Штати Америки
Парламентська;	Парламент. Президент має обмежене коло повноважень.	Ізраїль, Греція, Німеччина.
Змішана;	Президент і парламент.	Росія, Україна, Франція.
Директорія.	Колегія невеликої групи осіб	Швейцарія.
Гібридна:
Монархія з республіканськими елементами;	Перша особа обирається на певний термін з правителів союзного об’єднання.	ОАЕ, Малайзія.
Республіка з монархічними елементами;	Президент з довічним терміном правління.	КНДР, Казахстан.
Теократія.	Релігійна організація.	Іран

Структура управління Росії

Оскільки сучасної Росії не властиві ознаки унітарної держави, то Російська Федерація – федеративна держава. Президент і парламент мають широкі повноваження, тому форма управління – змішана республіка. Територіально-адміністративні суб’єкти країни мають право на законодавчу діяльність і державну символіку. Структура управління має три гілки влади. Народ є єдиним легітимним джерелом влади.

Російська Федерація – демократична федеративна республіка зі змішаним типом управління. Однак назвати Росію республіканської країною складно. Це нетрадиційна для країни форму правління. Тому в процесі життєдіяльності виникає велика кількість проблем, вирішення яких потребує комплексного підходу.