Ключові образи

В цьому творі можна виділити три ключових образу: ліричного героя (автора) і адресата (Чаадаєва) і Росії.

Образ ліричного героя – це автор. Хоча він і боявся визнавати своє вільнодумство, ці думки належали Олександру Сергійовичу. В цьому вірші він натхнений і розчарований, сміливий і подорослішав. Він відчуває тиск часу («Поки свободою, разом горимо, поки серця для честі живі»), відчуває в собі сили на зміни.

Один, до якого він звертається, в цьому вірші прямо не фігурує. Але автор постійно використовує слово «ми» у своїй промові, що свідчить про спільність поглядів і рвений. Сам тон твору дозволяє нам характеризувати адресата як людину рівного Пушкіну, якому можна довіряти і розкрити свої прагнення.

Образ Росії в поезії тісно пов’язаний з політичним підтекстом. У першій половині вірша автор використовує слова «під гнітом влади фатальний», свідомо вибираючи лексеми, які звучать голосно й однозначно. Вони описують стан країни на момент написання вірша. Слова «Росія вспрянет від сну» характеризує стан батьківщини не так просто. Мається на увазі, що країна спить, не усвідомлює свого руху, і цей стан сну потрібно припинити.

Звинувачення та критика стосувалися більше особистості самого поета, а не вірші. Його звинувачували у вільнодумстві, свободомыслии. Існує теорія, що деякий час Олександр Сергійович заперечував своє авторство і з-за цього навіть сьогодні в літературних колах не вщухають суперечки з приводу того, хто ж був автором цього твору?