Світ вимагає від нас відповідності якимось нормам, яким ми відповідати зовсім не зобов’язані. Навколишні чекають адекватної поведінки, виховання, сприйняття, рішення. Так чи необхідно перебудовувати внутрішній світ під зовнішні очікування? Адекватний – це нормальний або не дуже? І як адекватно реагувати на неадекватну поведінку співрозмовника?

У статті розповідаємо про проявах і ступеня адекватності, девиантном поведінці, способах протидії токсичним людям.

Хто такий адекватний?

Адекватний — це поняття, яке підкреслює відповідність об’єкта навколишньої дійсності, ситуації, очікуваннями, стандартами відносин і поглядів, нормам і правилам. Слово «адекватність» походить від латинського «Adaequatus» – «прирівняний». В теорії пізнання – це повне або імовірно повну відповідність чого-небудь. Абсолютна адекватність певною мірою гіпотетична величина така ж, як абсолютна істина і критерій істини.

Адекватність в клінічних умовах діагностує психіатр, а в побуті – хто завгодно. Суб’єктивність поняття підкреслюється тим фактом, що вкладений в нього зміст змінюється разом з розвитком суспільства і самої людини. Наприклад, у людей в неосвіченості, в пориві пристрасті чи релігійної благості поняття про адекватність і неадекватність можуть сильно відрізнятися. Можливо, тому неадекватність часто використовують як ярлик, який можна навішати практично будь-кому, якщо його слова або вчинки не вписуються в чужу картину світу.

Неможливо бути адекватним взагалі». Можна бути адекватним чогось». Тому адекватність буває додатковою характеристикою живого чи неживого об’єкта, абстрактного поняття:

• Адекватна людина — той, хто розуміє, де знаходиться, виглядає, виражається і веде себе відповідно писаним і неписаним нормам моралі, моделей або стереотипам поведінки. Той, хто вміє самовиражатися так, як подобається, але при цьому не доставляти незручності іншим.
• Адекватність як якість особистості — мірило психологічного стану, що дозволяє людині бути нормальним членом суспільства.
• Адекватна точка зору — прояв здорового глузду, зосереджене в особистій думці, оцінки подій і висловлюваннях.
• Адекватна поведінка — не суперечить здоровому глузду поведінка, яка є продуманим і прийнятним в конкретному суспільстві. Це здатність керувати своїми діями, вибирати вписуються в соціально-правові норми засоби досягнення мети.

Поняття адекватності/неадекватності застосовується у математиці, теорії ймовірності, філософії, психіатрії.