Епілог

Глава 1

На суді Розкольників не намагається виправдовуватися, однак судді пом’якшуються, дають йому вісім років каторжних робіт. Соня відправляється за Родіоном. Пульхерія Іванівна помирає ще під час суду. Соня пише Дуні і Разумихину про те, як Родіон і живуть в Сибіру.

Дуня і Разумихин одружилися, збираються їхати до Раскольникову і Соні, коли приятель Родіона закінчить навчання в університеті, щоб в Сибіру жити всім разом.

Глава 2

Каторжани не прийняли Раскольникова, уникали його, не любили. А Родіон, охоплений муками совісті, думав, що Свидригайлов виявився сильнішим за духом, ніж він сам, раз зміг вчинити самогубство. Соню ж арештанти поважали, навіть любили. Вони при зустрічі з дівчиною шапки знімали перед нею, кланялися земними поклонами.

Розкольників як-то серйозно захворів, потрапив у госпіталь. Одужував він дуже важко, так само важко відбувалося зцілення душевне.

Одного разу Розкольників розплакався, вставши перед Сонею на коліна. Дівчина заплакала у відповідь, раптом зрозумівши, що Родіон її любить. Вона і сама любила його і жити без нього не могла.
«Їх воскресила любов, серце одного укладало нескінченні джерела життя для серця іншого»

У короткому переказі подій роману «Злочин і покарання» відображені найбільш суттєво важливі події, що відбуваються з героями твору, і основна думка, основна ідея роману: злочини без покарання не буває. Сам роман, цілком, в оригіналі буде ще більш цікавим читачеві.