Частина 6

Глава 1

Після похорону Катерини Іванівни до Родіону приходить Разумихин. Він розповідає Раскольникову про те, що Дуня отримала якусь записку, яка її сильно схвилювала, а Пульхерія Іванівна захворіла. Після відходу приятеля до Раскольникову раптом приходить слідчий.

Глава 2

Порфирій Петрович знову довго розмовляє з юнаків, каже, що не вірить у винність фарбаря, зате впевнений, що вбив Родіон. Слідчий радить студенту зізнатися у скоєному, хоч і немає доказів провини Раскольникова. «Так хто ж убив?», – у страху запитує Родіон. «Як хто вбив? – відповідає Порфирій. – Так ви і вбили-с», потім дає два дні на роздуми і йде.

Розділ 3

У трактирі Родіон зустрічає Свидригайлова, який починає розповідати про свої пригоди. Це юнакові зовсім не подобається, він морщиться від таких брудних оповідань. Однак Свидригайлов зауважує, що сам Розкольників не краще – адже він вбивця.

Глава 4

Дуня приходить до Аркадію Івановичу, який розповідає дівчині, що її брат убив Олену Іванівну і Лизавету, обіцяє Дуні врятувати Родіона, якщо дівчина стане його коханкою. Вона ж на це погодитися не може.

Дуня намагається вийти. Однак виявляє, що двері замкнені. Дівчина вистачає револьвер і зі страху і відчаю стріляє в Свидригайлова, причому кілька разів, але промахується. Дуня кидає зброю на підлогу, плачучи, просить її відпустити.

Аркадій Іванович відчиняє двері, дівчина тікає. А Свидригайлов піднімає револьвер і ховає його.

Глава 5

Аркадій Іванович не може забути Дуню. У відчаї він блукає з корчми до корчми, потім приходить до Соні, якій розповідає про те, що прилаштував дітей Мармеладовых в кращий пансіонат, потім дає дівчині трохи грошей і йде.

Йому вночі сняться кошмари. Він бачить, як по ліжку бігає миша, потім сниться йому утопившаяся дівчина, яку він збезчестив у своєму давньому минулому, потім – дівчинка-підліток, яку він коли-то згубив.

Свидригайлов поспішає покинути готель, а пізніше, не витримавши мук совісті, кінчає з собою, застрелився з револьвера.

Глава 6

Розкольників зізнається сестрі, що це він убив Лизавету і стару-лихварку, що більше не може терпіти муки совісті. Він прощається з матір’ю і Дунею, клянеться ним, що почне жити зовсім інакше. Родіон печалиться, що не зумів переступити через поріг людяності і його мучить совість.

Розділ 7

Розкольників приходить до Соні, дозволяє їй надіти на нього хрестик, потім, за порадою дівчата, відчуваючи в собі раптове якесь звільнення, йде на перехрестя, падає на коліна, цілує землю і вже збирається сказати: «я вбивця». Але люди, що зібралися навколо, стали насміхатися над ним, вважаючи, що він п’яний. І Родіон йде звідти, зате приходить в поліцію, бажаючи зізнатися у вбивстві. Тут він чує, як хтось розповідає про самогубство Свидригайлова.

Розділ 8

Звістка про загибель Аркадія Івановича приголомшує Родіона. Розкольників іде з поліції, але на вулиці бачить Соню, яка в розпачі сплескує руками. Юнак повертається в ділянку і зізнається у вбивстві.