Художні образи

У вірші “Жираф” Миколи Гумільова чимало ефектних порівнянь. Давайте коротко розглянемо їх. Наприклад, візерунок шкури жирафа у нього такий, з яким може зрівнятися тільки місячне світло на водній гладі. А вдалині жираф схожий на кольорові вітрила корабля. Його біг порівнюється з польотом птиці.

Допомагають зробити вірш ще більш красивим епітети: “вишуканий жираф”, “граціозна стрункість”, “немислимі трави”. Використовується ним і уособлення: “багато чудесного бачить земля”, “наважиться тільки луна”.

Літературні прийоми

Зверніть увагу! Вірш написано пятистопным ямбом, автор використовує “чоловічу риму”.

Наголос скрізь падає на останній склад. У “Жирафа” пятистопный амфибрахий надає гарний “баюкающий” ритм. А дзвінкі приголосні створюють особливе звучання.

Вірш Гумільова немов веде нас в незвичайний світ, який у ньому описаний. Ми можемо самі собі уявити буйство фарб і відтінків, які розливаються біля озера Чад.