Цитати з комедії Ревізор характеризують героїв

Комедія Гоголя не втрачає популярності донині. Події цього твору відбуваються в місті N, куди з перевіркою повинен нагрянути ревізор, змусивши своїм приїздом переполошиться всіх чиновників, не чекають, чим для них загрожує візит такого важливого гостя. Цитати і афоризми з комедії «Ревізор», що характеризують героїв допоможуть читачеві краще зрозуміти, що являє собою кожен персонаж окремо. Деякі цитати з комедії досить міцно закріпилися в сучасній мови, завдяки яскравості, влучності і точної формулюванні.

Знамениті фрази з «Ревізора»

«Незвичайна легкість у думках».
Цю фразу застосовують, говорячи про чиєсь бахвальстве, вихваляння.
«Великому кораблю – велике плавання».
Фраза Ляпкіна-Тяпкіна, адресована городничого. Вимовляється, коли хочуть побажати людині блискучого майбутнього, хороших перспектив надалі, здійснення грандіозних планів.
«У дитинстві мамка забила».
Кажуть про людину намагаючись виправдати його нерозумні вчинки. Мовляв, таким народився, нічого змінити не можна.
«Людина простій: якщо вмре, то й помре, якщо видужає, то й так видужає».
Слова Суниці. Мається на увазі недбале ставлення медичних працівників до пацієнтів.
«Ек куди метнув!»
Фраза городничого. Вживається в тому випадку, коли співрозмовник починає говорити про високе.
«Зривати квіти задоволення».
Фраза Хлестакова. Кажуть про тих, хто відноситься до життя споживацьки.
«До нас їде ревізор».
Фраза городничого. Попередження про майбутній приїзд важливого особи з перевіркою.
«Не по чину береш!».
Фраза городничого. Позначає невідповідність суспільному становищу. Зазнайство.

ЦИТАТИ ПЕРСОНАЖАМ

Хлестаков

Я люблю поїсти. Адже на те живеш, щоб зривати квіти задоволення. Я зізнаюся, це моя слабкість – люблю гарну кухню.

Без чинів, прошу сідати.

Порося ти кепський… Як же вони їдять, а я не їм? Чому ж я, чорт забирай, не можу так само? Хіба вони не такі ж проїжджаючі, як і я?

Ось ще щодо жіночого підлозі, ніяк не можу бути байдужим. Як ви? Які вам більше подобаються – брюнетки чи блондинки?

Я сам, наприклад твоєму, хочу зайнятися літературою. Нудно, брат, так жити; хочеш нарешті їжі для душі. Бачу: точно потрібно чим-небудь високим зайнятися.

Боже мій, який суп! Я думаю, ще жодна людина в світі не вживав такого супу: якісь пір’я плавають замість масла.

Легкість в думках незвичайна.

Це сокира, засмажений замість яловичини.

Я, зізнаюся, більше б нічого і не вимагав, як тільки надай мені відданість і повазі, повазі і відданість.

І в ту ж хвилину по вулицях кур’єри, кур’єри, кур’єри…Можете уявити собі, тридцять п’ять тисяч одних кур’єрів!

Мене завтра ж зроблять зараз в фельдмаршалом.

Дивіться також:  Сміливість і боягузтво в романі Війна і світ: аргументи

Ну, ну, ну…лиши, дурню! Ти звик там поводитися з іншими: я, брат, не такого роду! Зі мною не раджу.

Городничий

Я запросив вас, панове, з тим, щоб повідомити вам пренеприятное звістка: до нас їде ревізор.

А, чорт візьми, славно бути генералом!

Чому смієтеся? – Над собою смієтеся!

Немає людини, який би за собою не мав яких-небудь гріхів. Це вже так самим богом влаштовано.

Прилгнул трохи; так адже не прилгнувши, не йдеться ніяка мова.

Ну, в іншому випадку багато розуму гірше, ніж би його зовсім не було.

Їй-їй, і почестей ніяких не хочу. Воно, звичайно, заманливо, але перед чеснотою все прах і суєта.

Унтер-офицерша налгала вам, ніби я її висік; вона бреше, їй-богу, бреше. Вона сама себе висікла.

Та якщо проїжджає чиновник буде питати службу, чи ви задоволені, щоб відповідали Всім задоволені, Ваше Благородіє!» А який буде незадоволений, то йому після дам такого невдоволення!

Як я, немає, як я, старий дурень! Вижив дурний баран з розуму!

Ляпкін-Тяпкін

Великому кораблю – велике плавання.

Я говорю всім відкрито, що беру хабарі, але чим хабарі? Борзими щенятами. Це зовсім інша справа.

О боже, ось я і під судом! І візок підвезли схопити мене!

А гроші в кулаці, так кулак-то весь у вогні.

Ну, місто наш!

Суниця

По заслугах і честь.

З тих пір як я прийняв начальство, – може бути, вам здасться навіть неймовірним, – всі як мухи видужують. Хворий не встигне увійти в лазарет, як вже здоровий; і не стільки медикаментами, скільки чесністю та порядком.

Щодо врачеванья ми з Християном Івановичем взяли свої заходи: чим ближче до натури, тим краще, – ліків дорогих ми не вживаємо. Людина простій: якщо вмре, то він і так помре, якщо видужає, то він і так одужає.

Хворим велено габерсуп давати, а в мене по всіх коридорах несе така капуста, що тільки бережи ніс.

Лука Лукич

Я, зізнаюся, так вихований, що, заговори зі мною одним чином хто-небудь вище, у мене просто і душі немає і мова як у бруд завязнул.

Їй-богу, і в рот ніколи не брав луку.

А у мене, падлюка, выпонтировал вчора сто рублів (про городничем).

Осип

На порожнє черево всяка ноша важка здається.

І мотузочок в дорозі згодиться.

Чорт забирай, є так хочеться, і в животі тріскотня така, неначе цілий полк засурмив.