Початок Смути та її причини

У 1598 році російським царем стає Борис Годунов. Цей чоловік справляв істотний вплив на політичне життя в країні ще за життя Івана Грозного. Був дуже близький до царя. Його дочка Ірина була одружена з сином Грозного, Федором.

Є припущення, що Годунов зі своїми союзниками був причетний до смерті Івана IV. Це було описано в мемуарах англійським дипломатом Джеромом Горсеем. Годунов разом зі своїм союзником Богданом Бєльським знаходився поруч з Іваном Грозним в останні хвилини життя царя. І саме вони повідомили підданим сумна звістка. Пізніше в народі почали говорити про те, що государ був задушений.

Важливо! Багато для того, щоб привести країну до кризи влади, робилося самими правителями. Князів свого роду Рюриковичів, ще цар Іван III жорстоко вбивав за власним бажанням, не жаліючи навіть своїх наближених. Цю лінію поведінки продовжили його діти й онуки.

Фактично до 1598 році представники аристократії стали холопами і не мали ніякого авторитету. Навіть народ не визнавав їх. І це незважаючи на те, що князі були багатими і високопоставленими людьми.

Ослаблення влади, на думку багатьох істориків, – основна причина Смути. Цією ситуацією скористався Годунов.

Так як спадкоємець Федір Іоаннович був несповна розуму і не міг самостійно правити державою, до нього був приставлений регентський рада.

До складу цього органу входив і Борис Годунов. Як вже було сказано раніше, Федір не прожив довго, і правління незабаром перейшло до самого Бориса.

Ці події призвели до Смути в країні. Народ відмовлявся визнавати нового правителя. Ситуацію посилило початок голодного часу. 1601-1603 роки були неврожайними. Опричнина негативно позначилася на житті в Росії – країна була розорена. Сотні тисяч людей гинули з-за того, що їм нічого було їсти.

Ще однією причиною стала довготривала Лівонська війна і поразка в ній. Все це могло призвести до швидкого розпаду колись могутньої держави. Суспільство говорило, що все, що відбувається – це покарання від

вищих сил за гріхи нового царя.

Бориса почали звинувачувати і у вбивстві Грозного, і в причетності до смерті спадкоємців. І Годунов не зміг виправити цю ситуацію і заспокоїти народні хвилювання.

У Смутний час з’являлися особистості, проголошували себе ім’ям покійного царевича Дмитра.

У 1605 році Лжедмитрій I спробував захопити владу в країні за підтримки Речі Посполитої. Поляки хотіли, щоб до них повернулися Смоленськ і Сіверська землі.

Раніше вони були приєднані до Російської держави Іваном Грозним. Ось чому польські загарбники вирішили скористатися важким для російського народу часом. Так з’явилася звістка про те, що царевич Дмитро дивом врятувався від смерті і тепер хоче повернути собі престол. Насправді ж за царевича себе видавав чернець Григорій Отреп’єв.