Сім’я — суб’єкт педагогічної взаємодії

В реаліях соціально-економічних умов сім’я знаходиться в кризовому стані. Спостерігається різке зниження її основних функцій, зокрема виховної. З-за цього знижується рівень моральної поведінки, змінюються мотиви діяльності підростаючого покоління.

Психолого-педагогічна освіта повинна бути спрямована на відродження зв’язку між минулим і сьогоденням, воно повинно відновити взаємозв’язок між поколіннями, яка, на жаль, втрачається.

Багато сімей не змогли пристосуватися до нових морально-етичних норм, що призвело до підвищення конфліктності між дітьми і батьками. Підвищилася соціальна тенденція самоусунення тат і мам від виховання дітей, бажання покласти такі обов’язки на школу та педагогів.

Польський педагог Ян Амос Коменський зазначав значущість материнського виховання, важливого для встановлення довірчих стосунків між дітьми дошкільного віку та їх батьками.