Що являє собою психолого-педагогічна освіта?

Розвиток психолого-педагогічної освіти є одним із пріоритетних та актуальних питань у суспільстві. Інновації, які впроваджуються в економічну, соціальну, духовну життя Росії, сприяють серйозних змін у вихованні підростаючого покоління.

Сьогодні особливо актуальним стає взаємодія сім’ї і школи. Для батьків це є конституційної обов’язком, а для педагога — проявом професіоналізму.

Актуальність проблеми

Розвиток психолого-педагогічної освіти — це вимога сучасного суспільства. Якщо у двадцятому столітті були одні загальні орієнтири для розвитку та виховання дітей, то в даний час ситуація змінилася. Батьки потребують стислій інформації, яка допомагала б їм вирішувати повсякденні проблеми.

В школах введено нові посади: педагог-психолог і соціальний педагог. Змінилася і програма психолого-педагогічної освіти на вищому щаблі навчання.

Реалії часу

В даний час багато батьків не володіють інформацією про методи і прийоми спілкування з дітьми. Мінімальність педагогічного просвітництва батьків свідчить про необхідність активізації роботи вчителів і психологів у цьому напрямку. Зростає актуальність модернізації основ сімейної педагогіки, тиражування науково-популярної літератури в нових економічних і соціальних умовах.

Дивіться також:  Де розташована квадратна дужка на клавіатурі? Варіанти використання і набору символів

Теоретичні аспекти

Психолого-педагогічна освіта розглядалася в наукових фундаментальних працях багатьох зарубіжних і вітчизняних вчених-психологів і педагогів: Ушинського К. Д., Макаренко А. С., Песталоцці В. Р. Освітою батьків приділяли увагу Змеева С. В., Газман О. С.

Сікорський А. В. розглядав психолого-педагогічна освіта у вигляді основного засобу підвищення освіченості батьків.

На даний момент проведено безліч досліджень, які були присвячені проблемі повноцінного взаємодії між школою і сім’єю. Незважаючи на всі ці дослідження, психолого-педагогічна освіта залишається актуальною проблемою.

Сім’я — суб’єкт педагогічної взаємодії

В реаліях соціально-економічних умов сім’я знаходиться в кризовому стані. Спостерігається різке зниження її основних функцій, зокрема виховної. З-за цього знижується рівень моральної поведінки, змінюються мотиви діяльності підростаючого покоління.

Психолого-педагогічна освіта повинна бути спрямована на відродження зв’язку між минулим і сьогоденням, воно повинно відновити взаємозв’язок між поколіннями, яка, на жаль, втрачається.

Багато сімей не змогли пристосуватися до нових морально-етичних норм, що призвело до підвищення конфліктності між дітьми і батьками. Підвищилася соціальна тенденція самоусунення тат і мам від виховання дітей, бажання покласти такі обов’язки на школу та педагогів.

Дивіться також:  Бенгальська затока: координати, опис і характеристика

Польський педагог Ян Амос Коменський зазначав значущість материнського виховання, важливого для встановлення довірчих стосунків між дітьми дошкільного віку та їх батьками.

Що таке сімейне виховання?

Йому приділяється окрема увага у ФГОС. Психолого-педагогічна освіта нерозривно пов’язане з тією складною системою, якою є сімейне виховання. Від чисельності сім’ї, матеріального забезпечення, укладу життя, відносин між її членами безпосередньо залежить психічне і фізичне здоров’я дітей.

Цей соціальний інститут може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на виховання підростаючого покоління. Існує підрозділ сімей на неблагополучні і благополучні по психічному здоров’ю. Аналізом сімей займається спеціальний психолого-педагогічний центр департаменту освіти. Діти, які ростуть у неблагополучних сім’ях, відрізняються значною кількістю відхилень (девіацій). Це істотно ускладнює відносини дитини з однолітками, сприяє підвищеній нервозності, агресивності, неврозів.

Використання неприпустимих виховних прийомів, приниження гідності, які проявляються з боку батьків, призводять до спроб суїциду.

Дивіться також:  Що таке технікум, чим відрізняється від коледжу?

У батьків, які не мають достатніх уявлень про індивідуальні та вікові особливості дітей, немає шансів на встановлення міцних міжособистісних відносин зі своїми малюками. Саме з сім’ї діти повинні отримувати правильні уявлення про добро і зло, справедливості і честі, традиціях і правді.

Підіб’ємо підсумки

У сучасній сім’ї змінилися умови здійснення нею основних функцій: виховної, соціально-економічної, господарської, емоційної, дозвіллєво. Педагогічні колективи стурбовані зниженням виховного ефекту сім’ї, зниженням її ролі у соціалізації підростаючого покоління.

З’явилася необхідність переоцінки уявлень про функції виховання та освіти, які формувалися впродовж кількох десятиліть. Сім’я є суспільним інститутом, в якому дитина засвоює норми поведінки в суспільстві, формує свої перші враження про світ.

Якщо не змінити ситуацію, не залучати психологів, існує ризик втрати сімейних цінностей підростаючим поколінням. У рамках модернізації вітчизняної освіти особлива увага приділяється встановленню взаємовідносин між дітьми і батьками, психолого-педагогічна підтримка їх стає, як ніколи, актуальною і значущою.