Наша мова була б бідна без слів, які описують ознаки предметів, про яких ми розповідаємо співрозмовнику. Передати, як мовець ставиться до того чи іншого явища, яку він дає йому оцінку, допомагають епітети.

Розглянемо, що таке епітет в літературі, дамо визначення цьому терміну, розберемо на прикладі, для чого він потрібен, відзначимо важливість його вживання в тому чи іншому випадку.

Значення

Слово має давньогрецькі корені, його значення зрозуміло з перекладу – «прикладена». Функція епітета – підкреслювати слово, що стоїть поруч з ним.

Він надає словосполучення виразність. Це може бути прикметник (красивий паркан), прислівник (швидко бігти), а також іменник, числівник (третій номер), дієслово, деепричастие.

У вірші використовують епітети, щоб підкреслювати образність, емоційне забарвлення, бачення автора, прихований або явний сенс.

Епітет часто вживають і в поезії, і в прозі. Його структура і текстова функціональність надають слову фарби, новий зміст, емоційність. Роль слова описується фахівцями по-різному. У них немає єдиного бачення. Хоча це один з найдавніших термінів стилістики.

Деякі зараховують його до фігурам і тропам, вважаючи самостійною одиницею. Інші стверджують, що він повинні використовуватися тільки в поезії, але не в прозі.

Важливо! Раніше використовувався термін «прикрашає епітет», але він не зовсім точно характеризував це явище.

Простий епітет – це вираз без переносного сенсу. А високий термін можна віднести до метафори.

Переоцінити значення цього слова складно, так як без його використання вірші були б бляклими й невиразними.

Визначальні слова дають змогу не тільки підкреслити властивість предмета, але і емоційно забарвити ставлення автора до цього предмету. Тоді читач теж відчуває ті емоції, які хотів передати автор тексту.

Приклади епітетів

Такі прийоми допомагають виділити головну думку або підкреслити достоїнства. Деякі вирази настільки припали людям до смаку, що їх стали використовувати в мові. Це говорить про те, що письменник впорався зі своїм завданням: його твір не тільки запам’ятали, але воно ще й пішло в народ.

Іноді тільки за допомогою цих визначень автор може використовувати свою індивідуальність і придумати унікальний визначення. Воно може бути плодом внутрішнього світу автора, його ставленням до ситуації.

Треба вміти читати між рядків, багато письменників за допомогою таких слів намагаються донести до читачів свої потаємні думки.

Використання в літературі

З допомогою прийому виділяють значиму межу в тому, що хотів сказати автор. Їм може бути слово або словосполучення. У вірші можуть використовуватися два види:

• образотворчі;
• ліричні.

Перший варіант використовується, коли потрібно підкреслити слово, але уникнути при цьому оцінки. Приклади: червоний захід, жовте сонце, блакитне небо. Тобто це скоріше констатація факту. Другий варіант – це ставлення автора до того, що він описує (расшумелая осика, прекрасне дію).

Епітети: тлумачення і роль у мові

З епітетами, які правильно підібрані, письменник або поет більше привертає увагу до тих слів, які він хоче підкреслити або виділити. Тому важливо знаходити вирази, які додадуть виразності твору.

Автор повинен знати, що таке епітет в літературі і поезії, і як його використовувати.

Правильно підібране визначення може надати витонченість мови, глибину і посилене вираз властивостей. Найчастіше в ролі таких слів виступають прикметники. Вони розташовуються за визначеним словом.

Олександр Блок використовував у своїх творах посилення, розташовуючи їх на відстані один від одного. Цей прийом окрашивал їх звучання. Розташовувалися вони в кінці рядка вірша.

Епітети в різних частинах мови

Знаючи, що таке епітет у літературі, письменник з легкістю може використовувати його для посилення семантичного ефекту, а також створювати авторські визначення. Це швидше виняток, ніж правило, але вони присутні у творчості В. Маяковського, наприклад.

З їх допомогою він надає висловом експресію, використовуючи при цьому не одне слово, а кілька. Прочитавши таке поєднання слів, людина замислиться над думкою автора і оцінить, наскільки складно і широко можна дивитися на буденні речі.

Перечитавши кілька разів вирази, легко знайти підтекст і завуальоване послання, яке хотів донести автор до читача.

Постійні епітети

Багато хто задається питанням про те, що таке постійні, усталені епітети. Це гарне визначення, яке пов’язане зі словом і утворює з ним нерозривну, стійкий зв’язок.

По суті, це закріпилися в мові словосполучення, які прийшли в літературу з народного фольклору. Найчастіше ними є прикметники.

Визначення епітета, приклади

Багато прикладів цих стійких словосполучень легко знайти в казках, билинах. Як правило, це вища якість в описуваному предметі. Вони органічно вписуються у зміст творів.

Постійні епітети описують ідеалізований світ твору, його досконалість. Вони використовуються і в піснях для ліричної оцінки.

Їх застосування відбувається систематично, вони непомітно приживаються в мовленні. Наприклад:

• красна дівиця;
• цукрові вуста;
• ясно сонечко;
• зайчик сіренький;
• золота осінь;
• білі рученьки;
• тріскучий мороз;
• чисто поле.

Їх використовують настільки часто, що вони втрачають первісний зміст. Але основне їхнє застосування було в народній творчості.

Приклади епітетів

Лінгвістичний термін «засіб виразності» – це певне поєднання кількох слів, що утворюють одне ціле.

Даний термін художньо описує слова. Він:

• визначає особливості і якості;
• створює враження;
• висловлює емоційність автора;
• передає настрій;
• описує спосіб;
• оцінює та характеризує.

Типи епітетів

Розрізняють наступні види:

1. Стійкі чи поетичні. Найчастіше вони знаходять своє застосування в народному фольклорі, а також у віршах.
2. Образні або описові.
3. Ліричні, емоційно забарвлені.
4. Подвійні, потрійні.
5. Метафоричні.
6. Метаномические.

Види епітетів

Важливо! Епітети – це основні цеглинки, які використовує автор, щоб створити художній світ твору. З їх допомогою можна поринути в атмосферу вірша, стати свідком епохи.

Корисне відео

Підіб’ємо підсумки

Коли автор наділяє найпростіші слова незвичайними особливостями, він підкреслює яскравість і виразність тієї історії, яку хоче розповісти. Цей прийом надає обсяг слова і виразу, відбувається процес емоційної оцінки.

Кожен автор повинен знати, що таке епітет в літературі, тому що без нього розповідь буде блідим і невиразним.

З допомогою барвистих визначень, світ, який створює письменник або поет, стає живим і відчутним. Прочитавши таке твір, людина на основі образних слів легко уявляє світ і описувану атмосферу.