Трохи ТТХ
2С19 «Мста-С» прийнята на озброєння в 1989 році на заміну 2С3 «Акація». Якщо порівнювати обидві моделі, новий зразок далі б’є і швидше стріляє. А також в комплекті передбачені снаряди високої потужності.
Незважаючи на очевидні переваги, старий зразок залишається затребуваним зважаючи на простоту експлуатації і малого часу для підготовки екіпажу до експлуатації виробу.
Порівняльні технічні характеристики 2С19 «Мста-С», 2С19М2 і 2С3 «Акація» | |||
2С3 | 2С19 | 2С19М2 | |
Вага (т) | 27,5 | 42 | 43,24 |
Розрахунок (чол) | 4 | 5 | 5 |
Маркування знаряддя | 2А33 | 2А64 | 2А64 |
Перевозиться кількість снарядів | 46 | 50 | 50 |
Швидкість стрільби (в/м) | 1-3 | 7-8 | 10 |
Швидкість руху по рівній дорозі (км/год) | 60 | 60 | 60 |
Аналоги
На момент розробки основним конкурентом з боку НАТО був зразок 155-мм гаубиці, розробленої спільними зусиллями ФРН, Італії і Великобританії з маркуванням SP70 (іноді іменується PzH-70).
Вітчизняна гаубиця не поступалася ні в одному з показників, крім товщини бронелиста. Західний аналог здатний захистити від пострілів аж до калібру 14,5 мм
У 1982 році ФРН провела масові випробування зразка, в 1985-му планувалося поставити випуск гаубиці на потік, до 1987 році — направити до країни-партнери на озброєння, 600 одиниць з яких повинні були перейти в бундесвер. Але в 1986 році Великобританія відмовилася брати подальшу участь у проекті, а зростаюча дорожнеча не дозволила продовжити дослідження. В результаті від SP70 відмовилися, проект був закритий.
Досвід розробки був застосований французами при створенні AMX-30 AuF.1: апгрейду піддалася система зарядки, а скорострільність збільшилася до 8 пострілів на хвилину. У підсумку в 1988 році Збройні сили Франції отримали в розпорядження бойову гаубицю AuF.1T. Вона відрізняється від російського зразка лише кількістю осіб в екіпажі, інші показники схожі.
Великобританія після припинення робіт взялася за виготовлення власної 155-мм гаубиці AS-90 Braveheart, серійне виробництво якої почалося в 1992 році. Вона значно поступається «Мсте-З» в скорострільності і запас ходу, однак б’є далі усіма видами снарядів.
США теж не залишилися осторонь, почавши в 1991 році роботу над гаубицею M109A6 Paladin. Якщо порівнювати з 2С19, «Паладин» володіє такою ж дальністю стрілянини, проте поступається в скорострільності і показниках запасу ходу, відповідно, не забезпечує належного темпу ведення вогню для придушення сил противника.