Справжній монстр вітчизняної військової промисловості, бог війни у важкій броні, самохідна дивізійна гаубиця 2С19 «Мста-С» зійшла з конвеєра «Уралтрансмаша» в 1983 році. З тих пір випущено понад 720 примірників добре зарекомендувала себе бойової одиниці. Про неї піде мова в статті.
Виріб призначається для знищення тактичного і нестратегічного ядерної зброї, позицій мінометних та артилерійських розрахунків, гусеничної та колісної бойової техніки ворога, усунення з поля бою живої сили, оборонних і фортифікаційних споруд, ліній зв’язку і засобів ППО і ПРО.
Історія
Радянська гаубиця «Акація» надійшла на озброєння в 1971 році. У той час вона приблизно відповідала за характеристиками західним аналогам, зокрема американської самохідці M109.
Європейські країни активно розробляли передову модель САУ SP70 з балістичними показниками FH70, здатної вражати цілі на відстані близько 24-30 км. Така дальність стрільби перевершувала радянські артилерійські установки і дозволяла успішно боротися з загонами підкріплення ще до їх прибуття.
Приблизно в той же час в СРСР почалися роботи по створенню артилерійської бойової одиниці нового покоління. Ряд науково-дослідних проектів визначили напрямок розвитку військової галузі країн НАТО та перспективи СРСР. Результатом стало скорочення наявної кількості різних калібрів артилерійських систем і боєприпасів до них та приведення до єдиного стандарту систем залпового вогню для різних родів військ.
Перші роботи зі створення гаубиці нового покоління почалися в 1976 році в стінах «Уралтрансмаша», керував процесом Ю. В. Томашов. Ідея полягала в проектуванні машини, що володіє потужністю і балістичними характеристиками 152-мм буксируемої гаубиці. Знаряддя створювалося окремо у Волгограді на заводі «Барикади» під керівництвом Р. В. Сергєєва. Зразок отримав робочу назву «Об’єкт 316».
Паралельно велися дослідження по створенню альтернативної версії з відкритим зброєю та автоматизованою системою подачі снарядів «Об’єкт 327». Тестовий зразок представлений в 1976 році, проте було виявлено ряд недоліків, усунення яких виявилося надмірно дорогим. Згодом всі сили були кинуті на розробку «Об’єкта 316», який в 1980 році знайшов офіційно найменування 2С19 «Мста-С» (152 мм).
Гаубиця створена на основі танка Т-72, але при випробуванні виявилися недоробки. Наприклад, великий відведення знаряддя в сторону після пострілу. Було вирішено залишити геометрію танка, але при конструкції вежі піти по іншому шляху, при цьому елементи ходової частини запозичили у Т-80.
Потім було проведено ряд випробувань, які виливалися в роботу над помилками, а в 1989 році самохідна гаубиця 2С19 «Мста-С» надійшла на озброєння в ряди Збройних сил СРСР.
