Знавці літератури нарікають, що пушкінську фразу «Чим менше жінку ми любимо, тим більше подобаємося ми їй…» більшість цитує неправильно і не до місця. Можливо. Зате в такому усіченому вигляді вона ідеально описує суть реверсивної психології. Як і на кого працює реверсивна психологія і що зробити, щоб вона не спрацювала на вас, розповідаємо у статті.

Що таке реверсивна психологія?

Реверсивна психологія — це термін, що безпосередньо відноситься до технікам мотивації або маніпулювання, які призводять до свідомо негативної реакції. Реверсивна психологія базується на феномені реактивного опору, коли вчинений на людину психологічний тиск призводить до активного протесту з його боку. По суті, це явище можна коротко описати фразою «на зло мамі отморожу вуха».

Слово «реверс» перекладається як «зворотний», тому реверсивну психологію називають зворотним, а в психотерапії вона називається парадоксальною інтервенцією. Дія «реверсу» грунтується на двох складових. Теоретично вони залишають свободу вибору – людина нібито вирішує сам, без сторонньої допомоги. Але на практиці вони «смикають» за потрібні струни душі, тому підштовхують людину до очікуваним для маніпулятора дій.

Реверсивна психологія розроблена на базі теорії реверсивності, сформульованої британськими психологами К. Смітом і М. Аптером в середині 1970-х. Цей мотиваційний підхід давав роз’яснення подвійності людської натури – коли одні і ті ж речі в різних обставинах людина або любить, або ненавидить, а також показував можливість людей переключатися з одного стану в інший після простих словесних фраз. Пізніше реверсивний підхід переріс в розгорнуту теорію і сьогодні використовується для психологічних і соціологічних досліджень.