Методи психології

Практично всі методи психології можна об’єднати в дві групи:

• Емпіричні. Засновані на зборі, фіксації, інтерпретації фактів. Використовують методи математичної статистики, які дозволяють працювати з великими обсягами даних, будувати закономірності.
• Експериментальні. Засновані на моделюванні ситуацій взаємодії особистості та оточення, де можна було б спостерігати необхідні психологічні реакції. Це так звані соціальні експерименти (стенфордський тюремний експеримент, печера розбійників М. Шерифа, експеримент покори Стенлі Мілгрема).

Головним об’єктом психологічного дослідження є психологія людини, тому наукою використовуються ті ж методи дослідження, які можна застосувати і у звичайному житті:

• Спостереження – описовий метод, який полягає в цілеспрямованому сприйнятті і описі людини.
• Експеримент – спеціально проведений психологічний досвід, який допомагає отримати нові знання про випробуваному.
• Самоспостереження – цілеспрямоване і осмислене спостереження за своїми емоціями, реакціями, бажаннями, мотивами, яке не повинно переростати в самокопання.
• Співбесіда – усна або письмова бесіда, яка допомагає уточнити та визначити коло проблем, недоступних для спостереження.
• Опитування – короткочасне письмове або усне випробування із заздалегідь сформульованими запитаннями, що допомагає оцінити і виявити індивідуально-психологічні відмінності, навички, здібності.
• Тестування – вивчення, виявлення, оцінка певних психологічних якостей після проходження спеціально підготовлених тестів.
• Біографічне дослідження – спосіб, при якому вивчається, діагностується, коригується, прогнозується життєвий шлях людини.

Як правило, щоб надати психолога найбільш точний і всебічний психологічний портрет співрозмовника, методи комбінуються для кожного конкретного випадку. Наприклад, при прийомі на роботу можуть використовуватися тести і співбесіду. На сеансі психотерапії психолог може використовувати спостереження і експеримент, а клієнту запропонувати виконати домашнє завдання – спостерігати за собою.