Експеримент Кунца і Вулкотта
У 1976 році соціологи Філіп Кунц і Майкл Вулкотт провели експеримент, в ході якого вони послали різдвяні листівки 578 випадково обраним ними незнайомим людям, адреси яких вони знайшли в довіднику міста Чикаго.
Надіслані послання були різними: хтось отримав дорогу, якісну листівку з віршами і красивими зимовими пейзажами, а хтось- прості білі картки з написаною від руки маркером фразою «Щасливого Різдва».
Деякі листівки були підписані від імені «доктора і місіс Кунц», а інші – від «Філа і Джойс».
Але, яку листівку люди б не отримали, одне залишалося незмінним: на посланнях був написаний чіткий зворотний адресу з іменами двох людей, яких одержувачі листівок ніколи в своєму житті не зустрічали.
В результаті 6 з 578 незнайомців відповіли на листівки, прямо запитавши доктора Кунца, хто він такий і звідки він їх знає.
Ще одна родина заявила, що заявить в поліцію зі скаргами на незнайомих їм Філа і Джойс, які з незрозумілих причин вирішили написати їм і багатьом іншим людям в Чикаго.
Експеримент підняв так багато шуму в окрузі, що місцева радіостанція в ефірі розкрила його суть, таким чином перешкодивши вченим встановити початкові мотиви відправлення людьми відповідних листів.
Проте до того як це сталося, 117 адресатів (тобто 20 % від загального числа) вже надіслали відповідні листівки Кунцу і Вулкотту.
Деякі з них відправили стандартні різдвяні листівки, інші – фото їхніх дітей і тварин, а хтось- листи на декількох сторінках про те, що сталося в їхньому житті за останні кілька років.
Незважаючи на те, що вони ніколи в житті не бачили Філіпа Кунца, від імені якого отримали листівки, 20 % адресатів відчули необхідність відповісти на них.
Даний експеримент часто використовується як яскравий приклад правила взаємного обміну, незважаючи на те, що самі автори ніколи не використовували цей термін в описі свого дослідження.
Справедливості заради треба сказати, що для того, щоб провести цей експеримент, Кунц і Вулкотт ще в самому початку висунули гіпотезу (яка згодом виявилася вірною) про те, що люди відчувають себе зобов’язаними відповісти на різдвяні листівки від незнайомців, що і лягло в основу поняття правила взаємного обміну.
