Як себе вести з песимістом
Спілкування з песимістом вимагає «залізних» нервів від співрозмовника. Необхідно бути воістину дипломатом, щоб не зачепити його вразливу психіку, при цьому, зберігши хоч краплю власного оптимізму. Адже не дарма придумали приказку «з ким поведешся, від того й наберешся».
Що таке песиміст, відчувається практично відразу ж. Він не впевнений у собі, в оточуючих, в цілому світі. Варіантів розвитку подій може бути кілька: спробувати його перевиховати, сприймати таким, яким він є, або просто не спілкуватися. Для тих, у кого в душі прокинувся педагог, відзначимо відразу, що чим песиміст старше, тим складніше у нього вселити дух оптимізму. Можна сприймати його за фактом, але в такому випадку, головне самому не «заразитися» його зневірою. Варіант припинення діалогу доречний у разі запущеної форми песимізму, а так відмовлятися від людини, оскільки він трохи похмурий, теж не варіант. Адже, як було зазначено раніше, серед них багато розумних людей, а інтелект в наш час – велика цінність. Загалом, розмовляти чи ні – справа кожного, але якщо нотки песимізму проявляються у дитини, краще їх викорінювати.
Як виховувати песиміста
Навіть самого щирого меланхоліка можна зробити оптимістом, якщо виховувати людину з самого дитинства. Що для цього потрібно? В першу чергу, необхідно дати йому позитивні психологічні установки, пояснити, що події можна програмувати. Якщо вірити в успіх, то набагато більше шансів його досягти.
Дитина-песиміст з’являється під впливом виховання. Якщо всі в його сім’ї мають такий тип мислення, то і він з самого дитинства перейме такий підхід. Так що, виховання песиміста необхідно починати з батьків. Якщо вони не перестануть програмувати дитини на невдачі, то йому складно буде вирости хоча б реалістом.
Часом, спроби перевиховання робляться по відношенню до вже дорослій людині. Це ще складніше, оскільки з кожним прожитим роком, психологічний тип все глибше вкорінюється в підсвідомості. Доведеться витратити багато часу, щоб довести людині неспроможність його поглядів. Чим старше песиміст, тим впевненіше він у своїй правоті і несправедливості світу. Для перевиховання потрібно бажання самого «пацієнта» і ціла низка вдалих моментів, свідком яких він стане.
Ще ефективним прийомом можна назвати самонавіювання, в першу чергу – афірмації. Вони являють собою повторювані фрази стверджувального характеру. Наприклад, «я везучий», «мені супроводжує успіх», «все задумане реалізується» і т. д. підсвідомість Поступово звикне до цим твердженням і почне в них вірити. Як тільки це відбудеться, будь-песиміст поступово стане перетворюватися в оптиміста. І чим раніше до цього вдатися, тим швидше вдасться позбавитися від невпевненості.
Тип особистості песиміст – не вирок, але привід задуматися. Безумовно, передбачати негативні сценарії розвитку подій – корисний навик. Але недооцінка своїх сил і можливостей віддаляє людину від успіху. Завжди слід проводити чітку межу між нормою і перебором. І якщо скепсис надмірний, краще його розбавити ноткою позитиву.
