Аналізуючи різні типи особистостей, найбільше жалю викликає песиміст. Він постає в ролі слабкого і беззахисного людини, яка абсолютно не вірить в себе. Але чи так це насправді? Наскільки складно йому жити, порівняно з оптимістом? Які у нього переваги і недоліки? Варто перевиховувати песиміста, і у нього є сильні сторони? Від чого залежить цей тип мислення? Що робити, якщо дитина проявляє схильність до песимізму? Варто бити на сполох? Розберемося в цих питаннях разом.
Хто такий песиміст?
Песиміст — це людина, яка у всьому бачить негатив і не сподівається на вдалий результат подій. У навколишніх складається таке враження, що йому навіть подобається «колекціонувати» невдачі. Якщо раптом розпочату справу увінчається успіхом, все одно песиміст знайде безліч «підводних каменів», щоб зіпсувати настрій собі і оточуючим. Звичайно, мова йде про крайній ступінь такого світогляду.
Найчастіше зустрічаються люди, схильні до песимізму, але в меншій мірі. Вони можуть бути впевнені в перемозі, там, де об’єктивно усвідомлює свою перевагу. Але, у разі невизначеності, схильні сумніватися в успіху. До таких можна зарахувати основну масу населення нашої планети, адже більшість людей не ризикнуть взятися за справу, в якій не впевнені. Яскравим прикладом служать бізнесмени, якими стають далеко не всі, а лише ті, хто здатен ризикувати і мислити позитивно. Якби в світі було менше песимістів, то планету б заполонили суцільні підприємці та стартапери. Але цього не відбувається, значить, схильність до негативного мислення засіла в колективне підсвідоме досить глибоко.
Фізіологічною схильністю до песимізму можна вважати меланхолійний темперамент. Саме він найчастіше притаманний людям, які не впевнені в собі і своєму успіху. Такі люди відрізняються слабкою, неврівноваженою психікою, яка «нагороджує» їх регулярними депресіями і апатією.
Але не тільки вроджені особливості роблять з людини песиміста. Величезну роль відіграє виховання і соціальне середовище, а також життєвий досвід, який зміцнює його впевненість у визначеному сценарії розвитку подій. Не варто забувати про принцип зворотного зв’язку, відповідно до якого люди отримують те, на що розраховують. Так що, песиміст, так само як і оптиміст, з віком тільки зміцнює впевненість у своїй правоті. В залежності від того, наскільки обґрунтовано його погляди, цей типаж можна розділити на кілька видів. Про них зараз і поговоримо.
Види песимістів
Чіткої класифікації песимістів немає. Умовно їх можна розділити на кілька різновидів: раціональні та ірраціональні. Перші об’єктивно оцінюють події і розуміють, що шансів на успіх у певній справі у них мало. Наприклад, масовий песимізм народу перед виборами в нашій країні. Тут дійсно приводів для оптимізму мало. Можна навести десятки інших прикладів, які помічені наступною фразою «песиміст – це добре поінформований оптиміст».
На відміну від цього виду, ірраціональний песиміст просто страждає заниженою самооцінкою і схильний до фаталізму в його негативному прояві. Тобто, така людина вважає, що його обов’язково чекає невдача, і він нічого зробити не може. Це почуття тільки зміцнюється за принципом зворотного зв’язку, з віком посилюючи впевненість людини в його нікчемності.
Також, між першим і другим видом є багато перехідних форм, які не мають чітких назв, просто можуть бути розташовані ближче до об’єктивності або суб’єктивності. Незалежно від вираженості цієї ознаки, розпізнати песиміста не так і складно. Як це можна зробити, описано далі.
Як розпізнати песиміста
Будь-песиміст відрізняється скепсисом і негативним мисленням. Просто в одних людей ці якості виражені слабше, а в інших сильніше. Якщо мова йде про стані, близькому до норми, то такий песиміст буде хандрити тільки в дійсно складній ситуації. Якщо ж говорити про надмірному прояві (акцентуації) такого типу мислення, то воно поширюється на всі сфери життя. За щоб він не взявся, він усюди сумнівається в успіху. Причому, навіть у тих випадках, коли має перевагу.
Найцікавіше, що така людина не завжди усвідомлює свою психологічну характеристику. Рідко коли почуєш від нього «я песиміст», оскільки він упевнений у своєму реалізмі.
