Сучасники говорили, що це буде війна, яка покладе кінець всім війнам, і сильно помилялися. Перша світова почалася 1 серпня 1914 з провокації і регицида і закінчилася першим компьенским перемир’ям 11 листопада 1918. Вплив на території та країни, які брали участь у війні було настільки велике, що підбити її підсумки та укласти Версальський мирний договір стало можливо тільки в середині наступного, 1919 року. Шість з десяти чоловік по всій планеті в тій чи іншій мірі відчули на собі цю війну. Це одна з найтемніших сторінок в історії людства.

Кажуть, вона була неминуча. Занадто сильні були розбіжності між майбутніми учасниками, що приводили до постійно створюються і разрушающимся спілкам. Найбільш непослідовною була саме Німеччина, яка мало не в один і той же час намагалася налаштувати Великобританії проти Франції та організувати континентальну блокаду самої Британії.

Передумови для Першої світової

Якщо подивитися на те, з яких позицій країни були втягнуті у Першу світову війну 1914-1918, причини, по суті, будуть лежати на поверхні. Англія, Франція і Австро-Угорщина на початку двадцятого століття прагнули до переділу світової карти. Основною причиною цього був крах колоніалізму і процвітання лише за рахунок власних сателітів. Головні європейські держави були поставлені перед непростим вибором, так як важливі для економіки та процвітання країни (в першу чергу, її еліти) ресурси тепер неможливо було забирати в Індії або Африки.

Єдине можливе рішення таїлося саме у воєнних конфліктах за сировину, робочу силу і території для життя. Основні конфлікти, разгоравшиеся на ґрунті територіальних претензій були наступними:

• 

  Боротьба за Балканський півострів — за контроль над регіоном сперечалися Німеччина, Австро-Угорщина і Росія.

• Територіально-ресурсні спори між Німеччиною та Францією, де основними предметами протистоянь були Ельзас і Лотарингію, втрачені Францією під час франко-прусської війни і великий вугільний басейн в Саарі (він згодом перейшов під управління Ліги Націй і пробув під її управлінням аж до 1935 року).
• Конфлікти Росії з Німеччиною та Австро-Угорщиною — Росія намагалася отримати контроль над Босфором, Німеччина і Австро-Угорщина — відрізати території Польщі, прибалтійські землі і території сучасної України.

З чого почалася війна

Дуже однозначно можна сказати, коли почалася Перша світова війна (ПМВ). В кінці червня 1914 року, на території Боснії і Герцеговини у місті Сараєво був убитий спадкоємець Австро-Угорської імперії Франц-Фердинанд. Це була провокація з боку австрійців і при активній участі британських дипломатів і преси, привід для ескалації конфлікту на Балканах.

Вбивцею був сербський терорист, член екстремістської організації «Чорна Рука» (інакше звана «Єдність або смерть») Гаврило Принцип. Ця організація, укупі з іншими подібними підпільними рухами, намагалася поширити націоналістичні настрої по всьому Балканському півострову у відповідь на анексію Боснії і Герцеговини в 1908 році, яку провела Австро-Угорщина, поклавши початок боснійському кризи.

На рахунку таких формувань вже було кілька замахів як вдалих, так і невдалих, на видних політичних діячів імперії та Боснії і Герцеговини. День замаху на ерцгерцога обрали невипадково, адже 28 червня він повинен був брати участь у заходах, присвячених річниці битви на Косовому полі 1389 року. Такі заходи в цю дату багато боснійців вважали прямою образою їх національної гордості.

Крім вбивства ерцгерцога, в ці дні відбулося кілька спроб ліквідації громадських діячів, які виступали проти початку військових дій. Так, за кілька днів до 28 червня було скоєно невдалий замах на Григорія Распутіна, відомого, крім іншого, антивоєнними настроями і великим впливом при дворі імператора Миколи Другого. А на наступний день, 29 червня був убитий Жан Жорес. Це був впливовий французький політик і громадський діяч, який боровся проти імперіалістичних настроїв, колоніалізму і, як і Распутін, виступав запеклим противником війни.

Вплив Великобританії

Після трагічних подій в Сараєві дві найбільші держави Європи — Німеччина і Російська імперія намагалися уникнути відкритого військового протистояння. Але це положення зовсім не влаштовувало британців і в хід пішли дипломатичні важелі. Так, після вбивства Принципом Франца Фердинанда, англійська преса відкрито стала називати сербів варварами і закликати верхівку Австро-Угорської імперії дати їм рішучу і жорстку відповідь. При цьому через посла створили тиск на російського імператора, закликавши надати Сербії всю можливу допомогу, якщо Австро-Угорщина зважиться на будь-які провокації.

І вона зважилася. Майже через місяць після вдалого замаху на спадкоємця, Сербії були пред’явлені вимоги, виконати які було неможливо. Наприклад, одним з його пунктів була допуск на територію чужої держави працівників поліції. Серби не взяли тільки цей пункт, як і очікувалося, стало оголошенням війни. Причому перші бомби впали на її столицю вже на наступний ранок, що ясно говорило про готовність австро-угорців воювати негайно.

Російської імперії, яка завжди вважалася щитом православ’я і слов’янства, довелося, після невдалих спроб дипломатичного припинення вогню, оголосити мобілізацію всієї країни. Таким чином, участь Росії в Першій світовій війні було неминучим.

Хід війни

Після низки провокацій, вогнище військового конфлікту почав розгоратися ще швидше. Приблизно за півроку, сформувалися два основних військових союзу, взяли участь у протистоянні:

• 

  Антанта, до якої увійшли Великобританія, Франція і Росія. Пізніше приєдналася Італія. У ролях союзників блоку стали такі країни, як Нова Зеландія, Канада, США і Румунія.

• Троїстий союз, який складався з Італії, Австро-Угорської імперії та Німеччини. Італія, яка до 1915 року була членом цього союзу згодом заявила про вихід з союзу, ознаменувавши його розпад. Після приєднання Болгарії та Османської імперії, утворився новий, Четвертний союз, він же блок Центральних Держав.

Події 1914 року

Великих театрів бойових дій було кілька — палала війна у Франції, в Росії, на Балканах, Близькому Сході та Кавказі і в колишніх колоніях Європи. Німецький план Шліффена», що передбачає блискавичну війну, обід в Парижі і вечеря в Санкт-Петербурзі, провалився з-за систематичного недооценивания Німеччиною своїх суперників і неодноразового перегляду стратегічних таблиць. Взагалі, переважна більшість учасників війни були абсолютно упевнені про швидке її завершення, впевнено говорячи про можливості перемогти за кілька місяців. Ніхто не очікував, що конфлікт набуде таких масштабів, особливо на Західному фронті.

Спочатку Німеччина зайняла Люксембург і Бельгію. Одночасно з цим, розгорталося вторгнення французів у важливі для них Ельзас і Лотарингію, де після вдалих дій німецької армії, яка стримала, а потім і звернула назад наступ, ситуація кардинально змінилася. Французи замість захоплення своїх історичних територій поступилися частиною своєї землі, не надавши досить рішучого опору. Після подій, названих істориками «Біг до моря» і утримання Францією своїх найважливіших портів, пішов період позиційної війни. Протистояння сильно виснажило обидві сторони.

Східний фронт був відкритий наступом на території Пруссії російськими військами 17 серпня, а вже на наступний день була здобута велика перемога над австро-угорцями в Галицькій битві. Це дозволило вивести імперію з протистояння з Росією надовго.

Сербія в цьому році вибила з Белграда австрійців і міцно зайняла його. Японія оголосила війну Троїстого союзу і розгорнула кампанію щодо взяття під контроль німецьких острівних колоній. В цей же час, на Кавказі, у війну з Росією вступила Туреччина, увійшовши в коаліцію з австрійцями і німцями. Тим самим вона відрізала країну від союзників і втягнула у бойові дії на Кавказькому фронті.

Провал Росії в 1915 році

На російському фронті стан справ погіршився. Армія була погано підготовлена до настання зими, провалила його і отримала вже в середині року контрнаступательную операцію від німців. Погано організоване постачання військ призвело до масштабного відступу, німці здійснили Горлицький прорив і в результаті цього одержали спочатку Галичину, а потім і значну частину польської території. Після цього почався етап позиційної війни, багато в чому з тих же причин, що і на заході.

У цьому ж році, 23 травня відбулося вступ Італії в війну з Австро-Угорщиною, що спричинило за собою розвал коаліції. Однак, ухваливши у тому ж році участь на її боці у протистоянні Болгарія не тільки ознаменувала швидке утворення нового союзу, але й прискорила падіння Сербії.

Ключові моменти 1916 року

Протягом цього року війни тривало одне з наймасштабніших її битв, битва при Вердені. З-за її масштабів, характеру наслідків зіткнень і була названа Верденська м’ясорубка. Тут вперше застосували вогнемет. Втрати всіх військ склали понад мільйон чоловік. В цей же час російська армія провела наступ, відоме як Брусиловський прорив, відтягнувши значні сили німців від Вердена і полегшивши ситуацію Антанти в регіоні.

Рік також ознаменувався найбільшим морським боєм — Ютландским, після якого Антанта виконала головну свою мету — домінувати в регіоні. Деякі члени противника спробували вже тоді домовитися про мирних переговорах.

1917 рік: Вихід Росії з війни

1917 рік був багатий на події у війні. Вже стало очевидно, хто переможе. Варто відзначити

3 найважливіших для розуміння ситуації моменту:

• США, почекавши час, приєдналися до очевидного переможця — Антанті.
• Революція в Росії фактично вивела її з війни.
• Німеччина застосовує підводного човна, сподіваючись тим самим переламати хід битв.

1918 рік: капітуляція Німеччини

Вихід з активних бойових дій Росії полегшив становище справ Німеччини, адже без Східного фронту вона могла сконцентрувати свої сили на більш важливих речах. Було укладено Брестський мир, окуповані частини прибалтійського регіону і території Польщі. Після цього почалися активні дії на Західному фронті, не увінчалися для неї успіхом. З Четвертного союзу почали виходити і укладати мирні договори з противником інші учасники. У Німеччині почала розгоратися революція змусила імператора покинути територію країни. Закінченням активної фази бойових дій можна вважати підписання акту про капітуляцію Німеччини 11 листопада 1918 року.

Підсумки Першої світової війни

Якщо говорити про підсумки Першої світової, то практично для всіх країн-учасниць вони були зі знаком мінус. Коротко по пунктах:

• 

  Зниження рівня життя населення.

• Розвал найбільших імперій на карті Землі.
• Загибель більш, ніж 10 мільйонів солдатів; серед мирного населення, за різними оцінками, ще 10 мільйонів.
• Виплата репарацій Німеччиною протягом 30 років, заборона на власну армію, окупація восьмий частини територій.
• Активізація революційного руху в Росії, що призвело до Громадянської війни.

Варто зазначити, що вже тоді почали складатися передумови Другої світової війни. Було тільки питанням часу появи лідера, який згуртує прагнуть реваншу жителів переможеної Німеччини.