Минуле століття приніс людству два найстрашніших конфлікту – Першу і Другу світові війни, які захопили увесь світ. І якщо відгомони Вітчизняної досі звучать, то зіткнення 1914-1918 років вже забулися, незважаючи на їх жорстокість. Хто з ким воював, які причини конфронтації і в якому році почалася Перша світова?

Передумови

Військовий конфлікт не починається раптово, є цілий ряд передумов, які прямо або опосередковано в результаті стають причинами відкритого зіткнення армій. Розбіжності між основними учасниками конфлікту, могутніми державами, стали наростати задовго до початку відкритих боїв.

Почала своє існування Німецька імперія, що стало природним закінченням франко-прусських битв 1870-1871 років. При цьому уряд імперії стверджував, що держава не має жодних прагнень щодо захоплення влади і панування на території Європи.

Після спустошливих внутрішніх конфліктів Німецької монархії потрібен час на відновлення сил і набір військової могутності, для цього необхідні мирні часи. Крім того, європейські держави бажають співпрацювати з нею і утримуються від створення протидіє коаліції.

Мирно розвиваючись, німці до середини 1880-х досить міцніють у військовій та економічній сфері і змінюють пріоритети зовнішньої політики, починаючи боротися за панування в Європі. При цьому було взято курс на експансію південних земель, оскільки у країни не було заморських колоній.

Колоніальний поділ світу дозволило двом найсильнішим держав – Великобританії і Франції заволодіти економічно привабливими землями по всьому світу. Для того щоб отримати заморські ринки збуту, німцям необхідно було розгромити ці держави і захопити їх колонії.

Але крім сусідів німці повинні були перемогти і Російську державу, оскільки вона в 1891 році уклала оборонний союз, який називався «Сердечна згода», або Антанта, з Францією та Англією (приєдналася в 1907 році).

Австро-Угорщина, в свою чергу намагалася утримати отримані аннексированные території (Герцеговина та Боснія) і при цьому намагалася протистояти Росії, яка поставила своєю метою захистити і об’єднати слов’янські народи в Європі і могла почати протиборство. Небезпека для Австро-Угорщини також представляв і союзник Росії – Сербія.

Така ж напружена ситуація була і на Близькому Сході: саме там стикалися зовнішньополітичні інтереси європейських держав, які хотіли отримати нові території і більшу вигоду від розвалу імперії османів.

Тут свої права заявляла Росія претендувала на береги двох проток: Босфору і Дарданелли. Крім того, імператор Микола II хотів отримати контроль над Анатолією, оскільки ця територія дозволяла вийти по суші до Близького Сходу.

Росіяни не бажали допускати відходу цих території Греції і Болгарії. Тому їм вигідні були європейські зіткнення, оскільки вони дозволяли провести захоплення бажаних земель на Сході.

Отже, були створені два союзу, інтереси і протистояння яких стало першоосновою Першої світової війни:

1. Антанта – в його складі перебувала Росія, Франція і Великобританія.
2. Троїстий союз – у його складі числилися імперії німців та австро-угорців, а також італійці.

Важливо знати! Пізніше до Троїстого союзу приєдналися османи і болгари, і назву було змінено на Четверний союз.

Основними причинами війни були:

1. Бажання німців володіти великими територіями і займати панівну позицію в світі.
2. Бажання Франції займати лідируючу позицію в Європі.
3. Прагнення Великобританія ослабити європейські країни, які представляли небезпеку.
4. Спроба Росії заволодіти новими територіями і захистити слов’янські народи від агресії.
5. Протистояння між європейськими та азіатськими державами за сфери впливу.

Криза господарства і розбіжність інтересів провідних держав Європи, а після і інших держав, які призвели до початку відкритого військового конфлікту, який тривав з 1914 року по 1918 рік.

Цілі Німеччини

Хто почав битви? Німеччина вважається основним агресором і тією країною, яка фактично почала Першу світову війну. Але при цьому помилково вважати, що вона одна бажала конфлікту, незважаючи на активну підготовку німців і провокацію, яка стала офіційною причиною відкритих зіткнень.

Всі європейські країни мали свої інтереси, досягнення яких вимагало перемоги над сусідами.

Імперія до початку 20-го століття стрімко розвивалася і була добре підготовлена з військової точки зору: мала хорошу армію, сучасне озброєння і потужну економіку. З-за постійних чвар між німецькими землями до середини 19-го століття Європа не розглядала німців як серйозного противника і конкурента. Але після об’єднання земель імперії і відновлення внутрішньої економіки німці не тільки стали важливим персонажем на європейській арені, але й стали замислюватися про захоплення колоніальних земель.

Поділ світу на колонії приніс Англії з Францією не тільки розширений ринок збуту і дешеву найману силу, але і велика кількість продовольства. Німецька економіка від інтенсивного розвитку стала переходити до застою із-за перенасичення ринку, а зростання населення і обмеженість територій призвели до продовольчого дефіциту.

Керівництво країни прийшло до вирішення повністю змінити зовнішню політику, і замість мирного участі в європейських спілки обрало примарне панування шляхом військового захоплення територій. Почалася Перша світова війна відразу ж після вбивства австрійця Франца Фердинанда, яке було підлаштовано німцями.

Учасники конфлікту

Хто з ким воював протягом усіх битв? Основні учасники концентруються в двох таборах:

• Троїстий, а потім Четверний союз;
• Антанта.

До першого табору належали німці, австро-угорці та італійці. Цей союз був створений ще у 1880-х роках, його основною метою було протистояти Франції.

На початку Першої світової війни італійці займають нейтралітет, тим самим порушивши плани союзників, а пізніше і зовсім зраджують їх, в 1915 році перекинувшись на бік Англії і Франції і зайнявши протиборчу позицію. Замість них у німців з’явилися нові союзники: турки і болгари, у яких були свої зіткненнями з членами Антанти.

У Першій світовій війні, коротко перераховуючи, брали участь крім німців росіяни, французи й англійці, які діяли в рамках одного військового блоку «Злагода» (так перекладається слово Антанта). Він був створений в 1893-1907 роках з метою убезпечити країн-союзників від постійно зростаючої військової потужності німців і для зміцнення Троїстого союзу. Підтримували союзників та інші держави, які не бажали зміцнення німців, серед них Бельгія, Греція, Португалія і Сербія.

Важливо знати! Союзники Росії у конфлікті були й за межами Європи, серед них Китай, Японія, США.

Росія в Першій світовій війні воювала не лише з Німеччиною, але з низкою більш дрібних держав, наприклад, Албанією. Розгорнулося всього два фронти: на Заході і Сході. Крім них битви проходили на Закавказзі та в близькосхідних і африканських колоніях.

Інтереси сторін

Головним інтересом усіх битв були землі, в силу різних обставин кожна сторона прагнула завоювати додаткові території. У всіх держав був свій інтерес:

1. Російська імперія бажала отримати відкритий вихід до морів.
2. Великобританія прагнула послабити Туреччини і Німеччини.
3. Франція – повернути свої землі.
4. Німеччина – розширити територію за рахунок захоплення сусідніх європейських держав, а також отримати ряд колоній.
5. Австро-Угорщина – контролювати морські шляхи й утримати аннексированные території.
6. Італія – отримати панування на півдні Європи і в Середземному морі.

Наближається розпад Османської імперії змусила держави також задуматися і про захоплення її земель. Карта військових дій показує основні фронту і настання супротивників.

Важливо знати! Крім морських інтересів, Росія бажала об’єднати під собою всі слов’янські землі, при цьому особливо уряд цікавили Балкани.

Кожна країна мала чіткі плани по захопленню територій і була рішуче налаштована перемогти. У конфлікті брали участь більшість країн Європи, при цьому їх військові здібності були приблизно однакові, що і призвело до затяжної і пасивної війні.

Підсумки

Коли закінчилася Перша світова? Кінець її припав на листопад 1918 року – саме тоді капітулювала Німеччина, уклавши в червні наступного року угоду в Версалі, тим самим показавши, хто переміг у Першій світовій війні – французи і англійці.

Росіяни програли на стороні переможців, оскільки вони вийшли з боїв ще в березні 1918 року з-за серйозних внутрішньополітичних розділень. Крім Версальського, були підписані ще 4 мирні договори з основними протиборчими сторонами.

Для чотирьох імперій закінчилася Перша світова їх розвалом: в Росії до влади прийшли більшовики, в Туреччині скинули османів, німці та австро-угорці також стали республіканцями.

Відбулися і зміни в територіях, зокрема захоплення: Західної Фракії Грецією, Танзанії Англією, Румунія заволоділа Трансільванією, Буковиною та Бессарабією, а французи – Ельзас-Лотарингией і Ліваном. Російська імперія втратила ряд територій, які оголосили незалежність, серед них: Білорусія, Вірменія, Грузія та Азербайджан, Україна і країни балтії.

Французи окупували німецьку область Саару, а Сербія приєднала ряд земель (в їх числі і Словенія з Хорватією) і згодом створила держава Югославію. Битви Росії в Першій світовій війні обійшлися дорого: крім великих втрат на фронтах, посилилася і без того складна ситуація в економіці.

Внутрішня ситуація була напружена задовго до початку кампанії, а коли після інтенсивного першого року боїв країна перейшла до позиційній боротьбі, то страждає народ активно підтримав революцію і скинув неугодного царя.

Ця конфронтація показала, що відтепер всі збройні конфлікти будуть мати тотальний характер, і при цьому буде залучено все населення і всі доступні ресурси держави.

Важливо знати! Вперше в історії противники застосовували хімічну зброю.

Обидва військових блоку, вступаючи в конфронтацію, мали приблизно однакову вогневу міць, що призвело до затяжних боїв. Рівні сили при початку кампанії призвели до того, що після її закінчення кожна країна активно зайнялася нарощуванням вогневої мощі і активною розробкою сучасного і потужного зброї.

Масштабність і пасивний характер битв призвели до повної перебудови економіки та виробництва країн у бік мілітаризації, що в свою чергу істотно вплинула на напрямки розвитку європейської економіки у 1915-1939 роках. Характерними для цього періоду стали:

• посилення державного впливу і контролю в економічній сфері;
• створення військових комплексів;
• швидкий розвиток енергетичних систем;
• зростання оборонної продукції.

Вікіпедія каже, що в той історичний відрізок часу найкривавішою була Перша світова – вона забрала всього близько 32 мільйонів життів, включаючи військових та мирного населення, загибле від голоду і хвороб або від бомбардувань. Але і ті військові, які залишилися в живих, були психологічно травмовані війною і не могли вести нормальний спосіб життя. Крім того, багато з них були отруєні хімічною зброєю, застосовуваним на фронтах.

Корисне відео

Підіб’ємо підсумки

Німеччина, яка була впевнена в своїй перемозі в 1914 році, в 1918 перестала бути монархією, втратила ряд своїх земель і була сильно економічно ослаблена не тільки військовими втратами, але й обов’язковими виплатами репарацій. Важкі умови і загальне приниження нації, які пережили німці після поразки від союзників, зародили і підігрівали націоналістичні настрої, що призвели згодом до конфлікту 1939-1945 років.