Юліанський та григоріанський календарі

З початку світової історії людству стало відомо два види календарів:

• юліанський;
• григоріанський.

Починаючи з 1 січня 45 року до нашої ери, цивілізоване людство жило за юліанським календарем, який заснував Гай Юлій Цезар. Згідно цього календаря, слідом за кожним третім роком йшов тривалий рік з 366-денним складом.

Римляни вважали, що на повний оборот планети навколо небесного світила йде 365,25 доби, в той час як точна дата становить 365 діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд. Виходить, що щорічно між двома рівноденнями утворюється різниця в 11 хвилин і 14 секунд.

Таким чином, за 128 років з цих хвилин накопичилися одну добу, а за 16 століть ця цифра збільшилася до 10. При юліанському літочисленні високосним роком вважався той, який був кратний 100, 200.

Так тривало до 1582 року, поки діє в ті часи Папа Римський Григорій представив новий календар, де високосним роком є не тільки кожен четвертий рік, а навіть той, який кратний 400. Таким, наприклад, був 2000 р.

Однією з причин, по якій вирішено було змінити календар, були християнські свята, які потрібно відзначати у певний час без зміщення. Так, католицький папа Григорій XIII запропонував свій календар, який був схвалений і прийнятий під час Вселенського Собору.

Відповідаючи на питання, як визначити високосний рік, не маючи під рукою таблиці, слід вважати таким кожен другий парний рік календаря григоріанського стилю.

Починаючи з 1918 року, жителі нашої країни стали користуватися григоріанським календарем. Вже з моменту переходу на григоріанський стиль, відбулося змішання дат на 10 діб, хоча досі, різниця між григоріанським і юліанським календарем через кожні чотири століття збільшується на 3 доби.