Види мудрості.

У вітчизняному богослов’ї виділяється класифікація, заснована на наближення людини до божественного початку. Згідно з цими поглядами, бувають такі види:

• Премудрість – вища ступінь мудрості, притаманна Творця;
• Мудрість – досвід людини, помножений на що відкрилися йому знання;
• Розсудливість – вміння і навички, що здобуваються людиною.

Згідно буддистським уявленнями, відомо п’ять видів мудрості, властивих жінкам. При бажанні їх може спіткати чоловік:

• Дзеркальна – чітке і об’єктивне сприйняття речей або подій;
• Уравнивающая – відчуття тісного взаємозв’язку і рівності між усім сущим;
• Розрізняє – сприйняття речей окремо як частини цілого;
• Пов’язана з досвідом – уміння витягувати уроки з життєвих ситуацій;
• Всепроникна – розуміння безмежності й універсальності світу, відчуття простору можливостей.

Інші релігії пропонують свої трактування мудрості, але умовно їх можна розділити на дві категорії: Божественна (духовна) і людська (життєва). Мудрість життя – навик грамотного застосування накопичених знань. Вона виникає тільки в процесі діяльності, оскільки залежить від її результатів. Вища мудрість може з’явитися в стані спокою, наприклад, медитації, коли людина настільки очистити свій розум від усього зайвого, що почне відчувати голос Всесвіту.