Логіка – основи, форми, закони

Умовивід

Умовивід – це форма мислення, в якій з двох або кількох суджень, що називаються посилками, витікає нове судження, називається висновком (висновком). Наприклад:

  • Всі тварини мають потребу в кормі.
  • Коні – це тварини.
  • Коні потребують кормі.

У наведеному прикладі перші два судження є посилками, а третє – висновком (умовиводом).

Майте на увазі, що посилки повинні бути не тільки істинними судженнями, але й пов’язаними між собою.

Умовиводи поділяються на три види:
дедуктивні, індуктивні та умовиводи за аналогією.

Дедуктивні міркування (дедукція) (від лат. deductio — «виведення») – це умовиводи, у яких із загального правила робиться висновок для окремого випадку. Наприклад:

  • Всі хижаки харчуються м’ясом.
  • Леви – це хижаки.
  • Леви харчуються м’ясом.

Основне гідність дедукції полягає в її достовірності висновків. Відомий персонаж Шерлок Холмс користувався дедуктивним методом при розкритті злочинів.

Одного разу, пояснюючи доктору Ватсону суть дедуктивного методу, він навів такий приклад. Близько вбитого полковника була знайдена викурена сигара, внаслідок чого слідчі Скотленд-Ярду вирішили, що саме він викурив її перед смертю. Але Холмс відкидає цю версію на підставі того, що полковник мав великі вуса, а сигара палити до кінця.

Інакше кажучи, якщо б її курив вбитий, то він обов’язково б підпалив свої вуса. Отже, робить дедуктивне міркування Холмс, викурив сигару інша людина.

Дивіться також:  Саманта Сміт - життя і смерть юної американки

Всі дедуктивні умовиводи називаються силогізмами (від грец. sillogismos – «підрахунок, підсумування, виведення слідства»).

Індуктивні умовиводи (індукція) (від лат. inductio — «наведення») – це умовиводи, у яких з декількох окремих випадків виводиться загальне правило. Наприклад:

  • Петя любить грати.
  • Ваня любить грати.
  • Настя любить грати.
  • Петя, Ваня і Настя – діти.
  • Всі діти люблять грати.

Умовиводи за аналогією (аналогія) (від грец. analogia — «відповідність») – це умовиводи, у яких на основі схожості предметів (об’єктів) в одних ознаках робиться висновок про їхню подібність в інших ознаках. Наприклад:

  • Мотоцикліст Вася обожнює свій мотоцикл, швидку їзду, рівну дорогу, і недолюблює машини.
  • Мотоцикліст Коля обожнює свій мотоцикл, швидку їзду і рівну дорогу.
  • Ймовірно, Коля недолюблює машини.

Пам’ятайте, що висновки аналогії й індукції завжди вероятностны.

Отже, ви ознайомилися з визначенням науки логіки, а також зрозуміли, що являє собою логічне мислення.

Тепер вам залишилося зовсім небагато, а саме, дізнатися 4 основні закони логіки. Після цього ви зможете розвивати логічне мислення та визначати логічні помилки своїх співрозмовників.