Лівонська війна причини хід коротко підсумки, учасники, карта, мета, основні події та битви, полководці, чому Росія програла

Хід війни і основні події за етапами

Війна ділилася на кілька умовних етапів. Існує чимало таблиць, дані яких відображають послідовність. Нижче по пунктах будуть коротко викладені основні події етапів війни з Ливонией.

Перший етап

На першому етапі Росія воювала досить успішно. Тривав він три роки: з 1558 по 1561 роки. Орден був украй слабкий і прохав про перемир’я. Був близький його розпад. Правитель Русі погодився на перемир’я тривалістю півроку, але це дало серйозне наслідок.

Польсько-литовські війська 16 століття.

За час перемир’я Орден знайшов підтримку в особі Польщі і Литви. Тепер для Росії не було слабких супротивників. Литва була дуже сильним суперником, а за деякими показниками навіть перевищувала армію Івана Грозного.

Другий етап

Російсько-Лівонська війна продовжилася. Період характеризується ослабленням Русі. Тривав етап з 1562 по 1570 роки.

Противники запропонували Івану Грозному покинути Лівонію. Це могло означати, що війна закінчилася. Такий результат не влаштовував російського царя, адже в цьому разі держава залишалося б ні з чим.

Саме в цей період сформувалась Мова Посполита. Вона стала досить сильною державою, з якою доводилося рахуватися.

Дивіться також:  Смоленська війна 1632-1634, причини та підсумки, полянівський мирний договір 1634 року умови, полководці, учасники, основні події, наслідки війни

Князь Андрій Курбський, полководець російської армії в цій битві, не зумів зупинити литовське військо, ввергшееся на Псковщину.

Третій етап

Третій етап тривав 7 років. На полі битви з’явився новий супротивник — Швеція, яка вплуталася у війну. Між нею і Руссю були бої, але в основному локальні. Їх результати ніяк не вплинули на хід війни.

У Русі з’явилася ще одна внутрішня проблема. На Руські землі напали кримські татари.

Четвертий етап

Четвертий, заключний етап, який посів 1577-1583 роки, характеризується тим, що Іван Грозний захопив Прибалтику, але незабаром Русь втратила її.

Стефан Баторій (Іштван Баторі) (1533 — 1586) — король польський і великий князь литовський (з 1576), син Іштвана IV, воєводи Трансільванського.

Великий князь литовський з прізвища Стефан Баторій зробив все для того, щоб країна супротивника в цій війні зазнала поразки. Більше того, Росія втратила частину своєї території. Для армії Івана Грозного це було буквально розгромом.

На цьому ж етапі відбувалася оборона Пскова. Місто, незважаючи на натиск супротивника, встояв. Битва була нелегкою.