Функції
Лейтмотив виконує такі функції:
- виразно-смислове: допомагає підкреслити важливі ідейно-тематичні аспекти твору, акцентувати увагу на деталях;
- конструктивну об’єднує твір тематично, створює єдність тексту або мелодії
Ці функції характерні для лейтмотиву і в музиці, і в літературі.
У прозі і поезії
У художніх творах лейтмотив — це важливий композиційний елемент тексту.
Він виражається через:
- деталь, яка протягом оповіді повторюється;
- художній образ, який є основним, через який розкривається тема та ідея тексту;
- через інтонацію (це стосується поетичних текстів);
- опис переживань героїв, їх думок.
Леймотив в музиці
Можна помітити, що таке поняття в літературних творах видозмінюється, трансформується. В об’ємних текстах кілька лейтмотивів можуть переплітатися і доповнювати один одного.
Першими використовувати музичні прийоми в літературі пробували Ш. Бодлер і С. Малларме. Вони використовували не тільки лексичні значення різних слів, але і їх стилістичні можливості для посилення смислового впливу текстів читачів.
Цікаво! Важливо розрізняти поняття «тема» і «лейтмотив»: в теорії літератури можна зустріти змішування цих термінів.
Тема – це те, що знаходиться за рамками тексту. Лейтмотив – це те, у що втілюється тема, він є структурним компонентом композиції, задає загальний емоційний тон літературного твору, втілює його основну думку.
Леймотив
Прикладом лейтмотиву в літературі є звук розірваної струни у творі П. Чехова «Вишневий сад». Це можуть бути слово або фраза, які постійно повторюються. Наприклад, у вірші А. С. Пушкіна «Моя родословная» є рядки: «Шуми, шуми, слухняне вітрило…». «У Пошуках втраченого часу» М. Пруста повторюваної деталлю є печиво Мадлен, про який автор постійно згадує: цей образ символізує дитинство, втрачений час, дні, які залишилися в пам’яті.
Зверніть увагу! Поезія, як найбільш наближений до музики рід літератури, найтісніше переплітається з поняттям лейтмотиву.
У поетичних текстах виділяють такі його види:
- інтонаційний – повторення інтонаційних елементів: питань, риторичних вигуків, звертань;
- звуковий – повторення однакових звуків, звукосполучень. Реалізується за допомогою використання рими, стилістичних фігур: анафори, епіфори;
- лексичний – повторення одних і тих же слів або словоформ зі схожим звучанням.
Лейтмотиви у віршах проявляються не тільки на рівні змісту, але і на рівні форми, що особливо яскраво спостерігається в класичних віршах.
Що являє собою лейтмотивный образ: наведемо приклади з текстів. Це образ, який є ключовим, який проходить через всі оповідання через різні деталі і елементи тексту. Наприклад, у романі Ч. Діккенса «Великі надії» можна виділити лейтмотивный образ надії, як основну ідею. Цей образ з перших сторінок стає невід’ємною частиною головного героя, супроводжує його впродовж розвитку сюжету і в момент кульмінації розкривається максимально: звалилися надії є ключовою точкою розвитку лейтмотиву.
В «Американську трагедію» Драйзера Т. одним з лейтмотивных образів є образ Роберти, яка проходить шлях від коханої до жертви, і через неї розкриваються грані характеру іншого важливого персонажа – Клайда. Її образ служить лакмусовим папірцем для опису порядності головного героя, у своєму ставленні до неї він розкриває свої прагнення і мрії. Лейтмотивность її образу в даному випадку полягає в тому, що вона стає наскрізним елементів твору: вплив героїні на хід оповіді зберігається навіть після її смерті. Так зберігається головний критерій лейтмотиву – повторюваність.