Про те, як жили попередні покоління, можна дізнатися не тільки з підручника з історії, але і з творів класичної літератури. Короткий зміст глав повісті Гоголя «Тарас Бульба» допоможе дізнатися, які події з життя запорожців відображені в цьому невеликому, але дуже важливому творі.

Короткий зміст по главам

Повість «Тарас Бульба» вперше була надрукована в 1835 році в літературному збірнику «Миргород».

Наступні сім років Гоголь продовжував працювати над твором про запорізького козака Тараса Бульбу та його синів. Перероблений варіант книги з’являється в зібранні творів письменника.

У другій редакції автором додані нові батальні епізоди з участю козаків і опису природи, що збільшило обсяг повісті.

Важливо! Щоб зрозуміти звичаї і звичаї козаків, що панували на Україні в XVII столітті, корисно вивчити історію Запорізької Січі.

В короткому викладі повісті Гоголя розказано про зміст твору. Назва глав автором представлено лаконічно, римськими цифрами. Головні герої:

• запорозький козак Тарас Бульба,
• його сини Остап і Андрій,
• Польська красуня.

I

Тарас Бульба, шановний запорізький козак, зустрічає синів, що повернулися додому після закінчення київської духовної академії. Насміхаючись над попівської одягом, батько влаштовує потішну бійку зі старшим сином. Старий воїн Бульба вирішує відправити Остапа та Андрія в Запорізьку Січ здійснювати ратні подвиги.

Увечері в будинку Тараса Бульби збираються гості – прості козаки, полкові сотники. У хмільному угарі господар оголошує, що він поїде разом з синами. Мати, не сомкнувшая очей всю ніч, оплакує долю дорослих дітей. Вона не сподівається більше їх побачити.

II

На світанку Тарас Бульба з синами відправляються в шлях. Їх супроводжує десяток козаків. Безкрайня запорізька степ живе своїм життям. Подорожні зупиняються тільки на нічліг і короткі обіди. Сини Бульби згадують час навчання в бурсі.

Через три дні загін приїжджає на острів Хортиця, головну базу запорожців. Життя поселення проходить своєю чергою – ремісники займаються буденною працею, козаки п’ють горілку, веселяться.

Тарас Бульба зустрічає старих друзів, козаків, з якими здійснював бойові походи. Бувалі запорожці дають короткий переказ подвигів загиблих і страчених приятелів.

III

Жителі Запорізької Січі не обтяжували себе вивченням військових дисциплін. Бойовий досвід набувався козаками під час безперервних сутичок з противником. Запорожці з ранку і до ночі пиршествовали, якщо не воювали. Це було не банальне пияцтво козаків, а розгул шаленій веселості братів по зброї, які пережили жорстокі бої.

З перших днів перебування у Запорізькій Січі Остап і Андрій зарекомендували себе сміливими, спритними козаками. Але батькові хотілося, щоб сини отримали бойову загартування у цій битві.

Тарас і кошовий отаман, який не хотів воювати з турками і татарами, сваряться. Бульба підмовляє п’яних старшин переобрати ватажка. Вождем запорізьких козаків призначають Кирдягу.

IV

На наступний день Тарас і голова Запорізької Січі обговорюють можливість організації військової експедиції. На сході козаків було вирішено провести розвідку навколишніх земель і почати підготовку бойового спорядження.

Причалює до пристані пором з людьми, одяг яких изорвана. З розповіді біженців козаки дізнаються про свавілля, яке творять польські пани та єврейські торгівці. Розгнівані запорожці збираються в похід. Вказівки воїнам, як вести себе в ратній справі, роздає мудрий кошовий Кирдяга.

V

Південно-захід польської землі охопила пожежа запорізького навали. Монастирі і села грабувалися козаками, руйнувалися.

Несміливі спроби урядових полків протистояти набігам вільних запорожців припинялися відвагою і напором безстрашних козаків. Сини Бульби відрізняються в боях.

Містечко Дубно, який славився багатою скарбницею і заможними обивателями, не вдалося захопити з нальоту. Запорожці організували облогу фортеці. Одного разу вночі Андрій зустрів знайому татарку.

Вона служила у панночки, яку він покохав, будучи київським семінаристом. За наказом господині дівчина пробралася в табір сплячих запорізьких козаків, щоб ублагати юнака дати хліба.

Служниця проводить молодого хлопця, який набрав мішок їжі, через таємний підземний хід в обложене місто.

VI

Проходячи містом, Андрій бачить страшні картини. На вулицях лежать вмираючі або вже померли від голоду люди. Знесилені сторожа, охороняють будинок панночки, ледве тримаються на ногах.

Відбувається зустріч молодих людей. Обидва змінилися з моменту останньої зустрічі. Перед мужнім запорізьким воїном, в якого перетворився смішний бурсак, стояла юна дівчина, але жінка вчиненого витонченості.

Козак клянеться виконати будь-яке прохання красуні.

В місто входять два польських полку з продовольством. При прориві блокади полонена половина Переяславського загону козаків.

VII

Тарас Бульба дізнається, що молодший син перебіг до поляків і зрадив батька, брата і Вітчизну, обіцяючи одружитися на полячці після зняття облоги. На загальному зборі запорожці вирішують переходити до активних бойових дій.

Загін шляхтичів робить вилазку за фортечний вал. Запеклий бій закінчується перемогою запорожців. Серед козаків є втрати. Сина Остапа Бульби, відзначився у сутичці, вибирають курінним отаманом замість убитого козака.

Батько пишається старшим сином і присягається знищити полячку, совратившую молодшого нащадка.

VIII

У табір обложників куренів прискакав козак з звісткою, що татарська орда пограбувала Запоріжжя і полонила решти селян. На військовій раді пропонується наздоганяти татар.

Але Бульба нагадує про захоплених поляками товаришів. Було вирішено розділити військо. Одна частина запорожців залишиться продовжувати облогу, а інша половина буде переслідувати татар.

По обіді всі козаки лягли відпочивати. Вночі загони, очолені кошовим отаманом, залишили околиці Дубна. Запорожці, що лишилися з Тарасом, готувалися до майбутніх боїв.

IX

Перед вирішальною битвою Тарас Бульба за козацьким звичаєм виголошує промову перед запорізькими воїнами. Він говорить про братерство людей, яким славиться рідна земля.

Старий вояка згадує і про зрадників, які переймають чужинські звичаї, цураються рідною мовою, продають товаришів, заради того щоб власні комори ломилися від добра, а в табунах бігали відгодовані коні. Він вірить, що такі негідники покаються і спокутуватимуть свою провину.

В страшному бою запорожці, втративши убитими багатьох славних воїнів, громили загони шляхтичів. Але з міських воріт на допомогу отступавшим ляхам вилетів гусарський полк під командуванням Андрія. Побачивши сина, Бульба наказує заманити зрадника до лісу. Тут старий козак вершить батьківський суд, вбиваючи зрадника.

Свіжі польські полки розбивають залишки запорозьких куренів. Остапа захоплюють у полон. Важко пораненого отамана відвозять в Запорізьку Січ.

X

Через півтора місяці Бульба встав на ноги. Нікого з старих товаришів не залишилося в Запоріжжі. Важкі думи про долю сина Остапа обтяжують душу батька.

Поляки обіцяють винагороду тому, хто видасть Тараса. Запорожець приїжджає до знайомого єврея, який обіцяє таємно провезти козака до Варшави.

XI

Захованого під купою цегли в возі Тараса Бульбу привозять в польську столицю.

Підкупивши охоронців, євреї домовляються про побачення батька з сином. Однак план зривається.

Бульба приходить на міську площу, підготовлену для страти.

Стійко переносив муки доблесний козак. В останню хвилину Остапу хотілося, щоб його почув батько.

Відповівши синові з натовпу: «Чую!», старий запорожець Бульба зникає.

XII

Сто двадцять тисяч вояків зібралося під знамена гетьмана Остряниці для війни з поляками. Одним з полків запорожців командував Бульба. Там, де проходили запорізькі козаки під проводом Тараса, залишалася випалена земля.

Не підкорився старий запорожець мирним договором, підписаним воєводою Потоцьким з козаками. Тарас Бульба за покликом серця продовжив мститися за загибель сина.

Разом зі своїми воїнами невтішний батько розоряв польські замки і спалював костели. На березі Дністра біля кріпосних руїн відбулося останнє бій запорожців. Бувалий вояка зробив помилку. Він нагнувся за впалу трубкою, і ляхи схопили його.

Поляки прикували запорізького отамана до дерева і розвели багаття. Але навіть у вогні отаман продовжував командувати запорожцями і прославляти православну віру.

Важливо! Короткий переказ не дає повного уявлення про твір Н.В. Гоголя. Повість слід читати самостійно, а можна слухати аудіозапис у виконанні майстрів художнього слова. Читач отримає справжню насолоду від прилучення до чистого російській мові.