Окислення

Дуже багато у гліцерину варіантів окислення. Кінцевий продукт залежить від природи окислювача, каталізаторів та інших умов реакції. Так, гліцерин можна окислити сильними окисниками, наприклад, дихроматом калію в кислому середовищі. В результаті цієї реакції весь гліцерин розкладеться на вуглекислий газ і воду.

Окиснення може відбуватися і більш м’яко. Наприклад, при взаємодії з перекисом водню виходить альдегід або кетон. В якості каталізатора використовуються солі заліза (II).

Окислення можна вести і до отримання гліцеринової кислоти. В цьому випадку взаємодія проводять з концентрованою азотною кислотою. Одна з гідроксильних груп просто окислюється до карбоксильної групи. З гліцерину отримують і більш екзотичні кислоти. При взаємодії з розчином перманганату калію утворюються тартронова і мезоксалевая кислоти. А при окисленні киснем повітря з нагріванням в присутності гідроксиду барію виходить суміш щавлевої та мурашиної кислоти. Йодною кислотою гліцерин можна окислити до мурашиної і формальдегіду.