Феномен: що це таке, які бувають і приклади

«Незбагненний» – слово, яке найкраще характеризує феномен. Це дивовижне явище хвилювало філософів протягом століть. Але найцікавіший для нас – феномен людського мозку. Якщо дізнатися, як віра лікує від реальних хвороб, і чому негативне мислення корисніше позитивного, можна зробити особистий прорив набагато швидше.

Що таке феномен?

Феномен — це незвичайне, непізнане, винятковий факт або явище, причина якого невідома. В деяких філософських системах феноменом називають зовнішню сторону явища, осягнути яку можливо тільки на чуттєвому рівні.

Феноменологія — напрям у філософії, яка займається дослідженням природи феноменів, тобто дослідження того, що присутній у свідомості та існує насправді. Феномену, як споглядального явища, протиставляється ноумен – предмет інтелектуального споглядання.

Етимологічно «феномен» походить від грецького слова, яке перекладається як «бути» або «здаватися». Тобто феномен – це одночасно думка, відчуття, сприйняття, уявлення. В античній філософії термін найчастіше зустрічається в працях Аристотеля, Сократа, Демокріта. Популярним було вчення Платона і його учнів-платоніків, згідно з яким феноменальний (відображає ідею) світ протиставляється ноуменальному (розкритого в ході пізнання) світу.

Саме поняття запозичене в українську мову з французької в XVIII столітті. У Новий час поняття феномену стали ключовими ідеями в філософії Канта. Німецький філософ Іммануїл Кант заперечує протиставлення феномену ноумену і вважає перший об’єктом, який пізнається одночасно на рівні почуттів та інтелекту. Засновник феноменології Е. Гуссерль присвятив роботи винятковості людської логіки і свідомості. Він запропонував своє визначення феномену: «…це те, що є в наявності без поділу на сутність і явище, те, що здається і те, що існує насправді».

Феномени вивчаються філософією, психологією, етикою, естетикою, точними, природними науками і в кожній є свій список незбагненних фактів. Наприклад, в економіці існує ефект Веблена – незбагненно високий попит на товари із завищеною ціною. А орнітологи вивчають явище «гомін» скворцов – коли птахи збиваються у величезні зграї і рухаються синхронно.

Дивіться також:  Особистісний і груповий конфлікт: що це таке і в чому різниця?

Феномени людської свідомості і мозку.

Існують тисячі книг і наукових праць, які дають визначення людській свідомості і психіці. Але єдиної домовленості з цього приводу поки немає. Як факт приймаються діаметрально протилежні твердження. Одні вчені вважають: наділені свідомістю абсолютно всі живі істоти. Цієї ж точки зору дотримується і буддизм. Інші стверджують, що свідомість невіддільне від поняття рефлексії (самоаналізу).

Поки когнітивні науки міркують про природу свідомості, виникнення думки, пристрої мозку, вчені продовжують сперечатися на тему популярних соціально-психологічних феноменів.

1. Феномен віри.

Наука вимагає доказів, а віра в них не потребує. Хоча є результати магнітно-резонансного сканування мозку під час молитви, які виявляють специфічну електричну активність, активності тім’яній і скроневій частках. Але ж істинна віра не зводиться до електричних розрядів. Релігійна віра допомогла вижити людям в нелюдських умовах війни, голоду і концтаборів. Віра в себе допомагає нам стати сильніше, змінити життя. Віра є основою для іншого незбагненного явища – ефекту Плацебо, коли людина замість ліки отримує «пустушку», але одужує.

2. Феномен самотності.

Самотність відноситься до числа понять, які відомі начебто всім, але насправді приховують складне, суперечливе філософський зміст. Здавалося б все однозначно: самотність – це коли ти один. Але людина може жити один і при цьому мати багато друзів, знайомих і родичів. У жителів мегаполісів є інша проблема – самотність вдвох, коли людина перебуває у відносинах, в колі друзів і близьких, а всередині порожнеча. І це не все постановки проблеми. Є ще добровільна самотність людини, який не хоче вступати в шлюб, вимушене самотність в новому колективі, відсутність емоційного зв’язку з людьми, відсутність родичів.

3. Феномен дежавю.

Дежавю – швидкоплинне відчуття впізнавання незнайомого, яке можна випробувати в побутових ситуаціях. Дежавю дає ілюзію ясновидіння, коли нам здається, що ми бачили майбутнє у сні чи можемо передбачити його. В Античності це почуття називали «спогадом про минуле життя», а сучасні науковці вважають ефект грою нашої підсвідомості. Але дежавю залишається однією з найбільш дивних, незбагненних і некерованих здібностей людини.

Дивіться також:  Тривога: що це таке і 7 ідей як позбутися тривожності

4. Феномен позитивного мислення.

Принципова відмінність дії позитивних і негативних думок на життя людини доведено наукою. Безумовно, позитивне мислення зменшує депресію, продовжує життя. Але його часто плутають з магічним. Нам здається, що достатньо кількох позитивних думок і вуаля – все відбудеться само собою. Але позитивна думка, помножена на нульове дію, дає нуль результату. А ілюзія контролю і всемогутності заважає нам реально оцінювати події. Так що встановлення позитивного мислення підходять не всім. А феномен оптимізму полягає саме у негативному мисленні.

Феномен негативного мислення.

Говорити, що позитивні установки не працюють неправильно. Але ми розглянемо випадки, коли згодиться негативне мислення – здатність розгледіти підводні камені заздалегідь і зустрічатися з ними підготовленим.

Правило 1. У всього є зворотна сторона.

Світла сторона – те, що ми намагаємося представити оточуючим. Темна сторона – те, що гальмує наше наближення до ідеалу. Саме тому обіцянки кадровика прийомі на роботу і реальна робота – дві великі різниці. Тому наступають кризи відносин, сварки, розчарування, розрив відносин.

Висновок. В першу чергу у всьому варто шукати недоліки.

Правило 2. Чим гірше, тим краще.

Парадокс, але коли ми зазнаємо невдачі, наша самооцінка підвищується. Це доведено науково. Люди, які виросли в атмосфері подолання труднощів стають кращими працівниками та роблять успішну кар’єру частіше, ніж виховані в «зефирных» умовах. Сама думка про помилку не приводить їх в жах, але допомагає зосередитися. Людина стає розумнішою тільки тоді, коли зустрічається віч-на-віч з труднощами і розуміє, що вони не такі вже страшні.

Дивіться також:  Гештальт терапія: що це таке, її плюси і мінуси

Висновок. Головне – навчитися робити правильні висновки зі своїх поразок і тримати удар.

Правило 3. Всі безкоштовне цінується менше або зовсім не цінується.

Коли ми легко, не напружуючись, отримуємо бажане, то не встигаємо сформувати уявлення про його цінності. Те, що ми одержуємо без зусиль, не викликає у нас довгого інтересу. Це відноситься до навчання – безкоштовні курси ми рідко досматриваем до кінця, зате на платних вчимося із задоволенням. Таке ж трапляється у відносинах, творчості, на роботі.

Висновок. У всього є своя ціна. І краще дізнатися заздалегідь.

Правило 4. Стереотипи і патерни не змінюються.

Величезна кількість бізнес-тренерів навчають працюючим методиками успіху, дієтологи дають поради схуднення, психологи розповідають про те, як успішно вийти заміж. Але більшість продовжують поїдати фаст-фуд і ненавидіти своїх роботодавців. Наш мозок віддає перевагу ходити второваними стежками, вигадує шаблони поведінки. Тому звички, шаблони, стереотипи, життєві сценарії не змінюються.

Висновок. Замість того, щоб чекати змін інших, краще придумати нову стратегію поведінки. Або змінитися самому, якщо вийде.

Правило 5. Радість буває не просто надлишковою, але неправильною.

У стані ейфорії, яку дарує нам радість, ми легше наважуємося на авантюрні вчинки, перестаємо бачити серйозні загрози і ризик, не схильні думати про щось складне. Зате негативні емоції заохочують скрупульозний і систематичний аналіз інформації, сприяють уважному способу мислення. Заздрість і злість здатні мотивувати ефективніше, ніж захоплення. А сум подає сигнали, що в житті щось пішло не так.

Висновок. При правильному підході негативні емоції можуть стати нашими друзями.

Висновки:

  • Психологічний феномен – це психологічний ефект, який перевірений на досвіді, але не доведений науково.
  • Соціально-психологічні феномени характеризують взаємини людей один з одним.
  • Негативне мислення наводить на світлу сторону життя. Треба тільки навчитися мислити правильно.