Людина досить часто здійснює вчинки, причини яких не до кінця зрозумілі йому самому. Більш того, він не може сформулювати, навіщо йому це треба. Логіка його поведінки не очевидна. Щоб такого відчуття не виникало, будь-який вчинок повинен мати свою доцільність. Що це таке? Як визначити її наявність? Чи існують критерії, що допомагають це зробити? Щоб відповісти на ці питання доцільно прочитати статтю.

Що таке доцільність?

Доцільність — це відповідність значимістю мети тих ресурсів, які потрібно вкласти для її досягнення. Всі ми знаємо словосполучення «Піррова перемога», яке вживається в ситуації, коли перемога не варта витрачених на неї зусиль. Тобто, вона не доцільна. Загальне вираз виникло завдяки історії про царя Пірре. Він переміг римську армію, втративши практично всіх своїх воїнів. Коли його почали вітати, він вигукнув: «Ще одна така перемога, і я залишуся без війська».

З цієї історії можна зробити висновок, що не завжди перемога буває доцільною. Приклад із сучасного життя – відомий знавець і енциклопедист Анатолій Вассерман. Колись, ще в юності, він посперечався, що не доторкнеться до жінок. Суперечка він, звичайно, виграв, але якою ціною? Сказати, що він сам цього радий неможливо. У всякому разі, у своїх інтерв’ю він цим вчинком не пишається. Відповідно і назвати таку поведінку раціональним складно. Найсумніше, що ця перемога нікому не потрібна, ні друзям, ні жінкам, ні йому самому. Так, що ж таке, доцільність, і які критерії допомагають її визначити?

Критерії доцільності.

Для того щоб розуміти правильність вчинку і адекватність мети, слід ввести набір критеріїв, за якими можна це зробити. Проводити аналіз бажано ще до початку дій, поки «армія не встигла відправитися в черговий похід». Ось перелік критеріїв доцільності, якими бажано керуватися при розстановці пріоритетів:

• порівнянність з глобальною метою;
• можливість прогресувати, розвиватися;
• сумірність результату і зусиль;
• актуальність поставленої задачі;
• неможливість вчинити інакше;
• досяжність мети в найближчому майбутньому;
• мотивація до роботи.

Перелік не повний, але навіть виконання цих пунктів значно підвищує доцільність вчинку.

1. Глобальна мета.

Перша умова, допомагає зрозуміти адекватність задумки – її відповідність генеральної стратегії життя. Якщо хтось мріє стати лікарем, для нього немає сенсу вступати в будівельний університет. Будь-яку локальну мету бажано завжди порівнювати зі своїми основними цінностями.

Для цього бажано йти від загального до приватного. Відразу варто визначити основний маршрут руху, а далі вже вибирати «зупинки», які будуть по шляху. Це допоможе набагато швидше досягти успіху, ніж хаотичне метання з боку в бік.

2. Можливість розвитку.

У динамічному світі зупинка означає програш. Відповідно, доцільно все, що дає можливість розвиватися і удосконалюватися. Не обов’язково тільки в трудовому плані. Не менш важливі особистий ріст і саморозвиток. З цих позицій інтерес викликає японське вчення Кайдзен, яке допомагає об’єднати всі сфери людського життя з метою підвищення працездатності.

Відповідно, вибираючи якусь мету, бажано аналізувати, яку саме користь принесе її здійснення. Допоможе вона добитися кар’єрного зростання, стати кращим працівником, розширити коло спілкування, принести користь оточуючим, або поліпшити свої особисті якості. Якщо реалізація завдання не передбачає можливість стати краще, варто задуматися з приводу її доцільності.

3. Конверсія зусиль.

Повертаючись до теми «Піррової перемоги», зазначимо, що результат будь-якої роботи повинен перевищувати затрачені на неї зусилля. В такому випадку можна говорити про гарну конверсії. Це як в бізнесі. Якщо ціна товару або послуги менше, або дорівнює витратам на виготовлення, то займатися цією справою недоцільно. Також і в інших аспектах життя. Якщо вкладені зусилля багаторазово перевищують «бонуси» від перемоги, варто задуматися про раціональність цієї затії. Безумовно, ніхто не радить плисти за течією і відступати при першій же складності. Просто слід точно розуміти, які вкладення (гроші, час, сили) потрібні, і заради чого це робиться.

4. Актуальність мети.

Ставлячи перед собою завдання, бажано переконатися в його значущості. Немає сенсу вкладати сили в те, що виявиться абсолютно марною. Доцільність має місце тільки в разі актуальності, інакше виникає резонне питання – «Навіщо?», на який відповісти неможливо. Навіщо вставляти лампочку в рот? Навіщо робити селфи на краю обриву, на одній руці балансуючи над багатометрової прірвою? Навіщо поодинці вимагати у підхмеленої компанії сигарети, особливо якщо не куриш? Швидше за все, це просто не актуально, і людина, що здійснює такі вчинки, веде себе вкрай нерозумно.

5. Відсутність альтернатив.

Іноді вчинки здійснюються через безальтернативність. Наприклад, людині немає сенсу вистрибувати з вікна квартири, яка розташована на третьому поверсі. А якщо вдерлись озброєні грабіжники? Тоді цей вчинок дає йому хоч якийсь шанс на виживання. Так що, доцільність вчинку часом визначається наявністю можливості вчинити інакше. Якщо такої можливості немає, то будь-яка поведінка, вирішальне завдання, буде доцільним.

6. Досяжність мети.

Ще один фактор, який виправдовує початок дій – можливість досягнення поставленої мети. Чим вище ці шанси, тим логічніше взятися за справу. Але це за умови актуальності і порядності завдання. Припустимо, кожен з нас може взяти цеглу та кинути у вікно. Завдання досяжно, але абсолютно неприйнятно з позицій суспільної моралі. З іншого боку, якщо від цього буде залежати чиєсь життя, то можна приступити закон. Все в світі відносно, і доцільність – не виняток. Один і той же вчинок, у неоднакових умовах буде оцінений по-різному.

7. Наявність мотивації.

Дотримуючись наміченої мети, важливо вміти себе підбадьорювати і підживлювати енергією. Мотивація визначає доцільність, і нею ж визначається. Коли мета виправдана і корисна, людина відчуває себе натхненним. Аналогічно, коли присутня значна зацікавленість, будь-яка задача починає здаватися вкрай необхідною. Так що, визначити доцільність досить легко, за ступенем інтересу до виконання певної роботи. Саме від цього залежить, як швидко людина приступить до чергової задачі і наскільки захоче докласти багато зусиль для її реалізації.

Доцільність дій визначається такими факторами, як актуальність, значимість і досяжність мети, її порівнянність з глобальної життєвою стратегією, наявність можливості розвиватися. Не менш важливо, щоб мета виправдовувала витрачені на її досягнення зусилля. Також, людина повинна мати мотиви для реалізації свого задуму.