3. Опублікував уривки «Ходіння за три моря»

«Ходіння за три моря» зараховують до нетлінних пам’ятників російської літератури. Свої подорожні нотатки купець Афанасій Нікітін складав під час подорожей в Індії в 15 столітті. Для літератури того часу це стало проривом: вперше така масштабна експедиція була зроблена не в цілях релігії, а для торгівлі. Завдяки докладним описам можна було зібрати картину життя російських людей, так і населення Індії в ті часи.

Вперше цю працю для Росії відкрив саме Карамзін – на початку 19 століття він опублікував в одному з томів «Історії держави Російського» в примітках уривки з книги Нікітіна, чим привернув до неї підвищену увагу.

2. Призначений російським історіографом»

У 1803 році Миколі Михайловичу була доручена важлива місія. Імператор Олександр I призначив його придворним історіографом і навіть «поклав» щедру платню в 2 тисячі рублів на рік. Карамзіну належало створити велику літопис становлення Росії, вести історію всього російського народу.

Зараз експерти стверджують, що вийшла з-під руки літератора «Історії держави Російської» в 12 томах є багато претензій: нібито письменник іноді нехтував реальною історією на користь політики. Але тоді видання стало сенсацією, над якою історик працював до самої своєї смерті. До речі, після того, як Карамзін помер, більше ніхто в історії Росії не носив статус історіографа.