Теорія бюрократії по Веберу
Макс Вебер (економіст і соціолог) був першим, хто почав вивчати цей феномен і поклав початок його детальному дослідженню.
Вчений визначив такі принципи концепції бюрократії:
- ієрархія наказів, яка збудована на легальної влади;
- на чолі всіх підлеглих є свій начальник, який відповідає за себе і за дії своїх працівників;
- праця має бути поділений по спеціалізації і функцій;
- відточена система виконання трудових процесів;
- система просування по службі вибудовується на основі досвіду, умінь, здібностей і має свої стандарти.
Вебер використовувати термін як визначення раціональної організації, яка має чіткі цілі розвитку без фаворитизму. В його розумінні бюрократія – це ідеальна система управління соціальними структурами та їх структурними підрозділами.
Вебер вважав, що бюрократія дасть чиновникам можливість домагатися цілей організації шляхом чіткого розподілу трудових функцій і слідування прийнятим правилам їх виконання.
Характеристику раціональної бюрократії Вебер дав наступну:
- згуртованість дій для досягнення поставлених цілей;
- дія безособових правил;
- відповідальність на кожній ділянці роботи;
- ієрархічна залежність.
У процесі детального вивчення Вебер став розрізняти позитивний і негативний стиль управління. Під ірраціональною (негативної) бюрократією він розумів ту систему, при якій процеси стають самоціллю, що негативно позначається на успіху організації. Іншими словами, бюрократія – це не спосіб досягнення цілей підприємства, а безглузде розмноження її атрибутів (наказів, розпоряджень, інструкцій тощо).