Опричнина

У 1560 році Іван 4 став поступово посилювати свою владу в Московській державі. Наприкінці 1564 року в державі була спроба збройного повстання з метою повалення московського царя. У зв’язку з цим цар ввів в країні Опричнину. Тепер країна була поділена на дві частини: земщину і Опричнину. Опричники були звільнені від судової відповідальності, тому Іван Четвертий конфіскував вотчини у бояр і передав їх опричникам з дворянського роду. Усі повсталі проти опричників були страчені і знищені.

В кінці 1569 року у царя виникла підозра про те, що в Новгороді знати готує змову. Правитель восени 1569 року разом зі своїм військом опричників вирушив із військовим походом проти Новгорода. По дорозі в великих містах опричники грабували, вбивали і стратили.

А вже на початку січня 1570 року Новгород був оточений. Через 4 дні приїхав вже і сам Іван 4, який почав репресії. За літописними записами відомо, що опричники катували і вбивали не тільки доросле населення, а й дітей. Страти були жорстокі, а грабежі не припинялися ні на хвилину. У Пскові, який був зайнятий відразу після Новгорода, Іван Четвертий обмежився лише кількома стратами.

Турецькі війська, починаючи з 1563 року, вчинили два невдалих походу на Астрахань. В 1567 році активність Кримського ханства посилюється, і військові походи стають все частіше. У 1571 році навіть відбувся військовий похід на Москву. Цар поїхав у Ростов, а кримці стали палити околиці міста. Іван 4 погодився віддати Астрахань, але той вимагав Казань.

В 1572 році відбувся другий похід кримського хана на Москву, де військо Кримського ханства не тільки зазнало поразки, але і практично повністю було знищено. Підсумком цієї війни стало не тільки спалення частини Москви, але і скасування Опричнини. Колишні опричники, якими цар так пишався, були знищені і страчені.