В уяві більшості людей аскетизм асоціюється зі строгими релігійними практиками і вважається малоприменимой технікою для мирян. Але ця думка помилкова. У перекладі аскетизм ближче до слова «вправа», а за змістом це поняття об’єднує напруга, працю для досягнення мети в духовній і фізичній сфері. Так що кидатися в крайнощі зовсім необов’язково. А повправлятися в самодисципліні або помірність у витратах не завадить нікому.

У статті розповімо про аскетизм як релігійної і психологічній практиці, поділимося порадами по тренуванню самодисципліни та фінансової грамотності.

Що таке аскетизм?

Аскетизм — це техніка ментальних і тілесних практик, покликана через свідоме самообмеження очистити розум, збільшити життєвий потенціал, отримати правдиві знання про душу і досягти просвітлення. Загальновживане слово «аскетизм» походить від грецького «аскезис», що перекладається як «вправлятися або тренуватися в чому-небудь, майстерно і старанно переробляти».

У первісному значенні воно означало фізичні вправи, переважно гімнастику. Відповідно до Античності аскети – це спортсмени, які присвятили своє життя тренувань, а аскеза – підготовка спортсменів до змагань.

Пізніше термін перейшов у філософський словник і став позначати, насамперед, моральну дисципліну. Так що аскетизм – це в першу чергу тренування людського духу, а в другу чергу – тренування тіла. Витоки аскетичного способу життя виявляються ще в первісному суспільстві, де вони були пов’язані з важкими умовами життя. І тільки в ранньому християнстві аскетизм склав приналежність релігії і став початком чернецтва.

Релігійний і світський аскетизм.

Релігійний — це прагнення жити за церковними заповідями, що можливо реалізувати у світі. В релігійній практиці крім роздуми і суворого слідування заповідям до аскетизму відноситься добровільне пустельництво, виснаження себе голодом, мучеництво, самокатування, безшлюбність, обмеження не тільки задоволень, але і фізичних потреб.

Світський — це форма соціальної поведінки або норма моральності – готовність до самообмеження в ім’я обраних соціальних цілей. Культура світського аскетизму пропонує відхід від суспільства споживання, вегетаріанство, незалежність від марнославства, престижності, відмова від благ цивілізації.

Релігійний аскетизм.

Основними джерелами практики релігійного аскетизму в I столітті стали тексти Нового Завіту, згруповані навколо двох базових тем: служіння Христа і слухняність Духу. В Євангелії слідування за Христом можливо тільки при відмові від звичного життєвого укладу і самозречення, аж до мученицької смерті. Однак, це не означає, що віруюча людина в світі зобов’язаний морити себе голодом або відмовлятися від шлюбу. Тому що повне самозречення від суспільства – це нетребуемая Новим Завітом крайність.

Слово «аскетизм» має російський аналог – «подвижництво», а аскетичний спосіб життя вели відлюдники і християнські отці-подвижники. Свого широкого розвитку в житті і літературних творах аскетизм досягло в IV-VI століттях. За зразок для наслідування був прийнятий образ Івана Хрестителя, а найвідомішими відлюдниками-аскетами були Онуфрій Великий, Серафим Саровський, Сергій Радонезький.

Деякі культи і релігійні вчення і сьогодні ідеалізують всі або окремі аспекти аскетизму. Згідно з вченням Будди можливості досягти просвітлення і знання гідні тільки аскети, які втратили пристрастей. На подолання звичайного свідомості спрямована і духовна дисципліна йоги. Для практики добровільного самозречення, самоусилия і самодисципліни в йозі використовується слово «тапас». Тапас зазвичай практикують дотриманням цнотливості і приборканням почуттів.

З чого почати практику самодисципліни?

В психоаналізі аскетизм — це захисний механізм особистості, який проявляється в запереченні і придушення інстинктів, відмову від задоволень. Явище пов’язане з особливостями підліткового періоду, коли сексуальні переживання «гасяться» самообмеженням.

Але в дорослому житті ми настільки звикаємо до задоволень, втрачаємо навички самодисципліни. А потім скаржимося на десяток зайвих кілограмів або «дірку» в бюджеті спонтанного походу по магазинах. Можна давати собі сотні обіцянок «жити по новому», але без усвідомлених зусиль вони нік чого не приведуть.

Самодисципліна, як і будь-вміння – справа освіти і практики. Так що перше, що ви можете зробити для себе прямо зараз, – почати слідувати порадам мотиваційних тренерів, коучів.

Порада 1. Пам’ятайте, що самодисципліна зовсім не робить життя прісної.

До нудьги і незадоволеності призводять не обмеження, а крайнощі. Повна відмова від задоволень не приводить до щастя точно так само, як і щосекундне задоволення всіх бажань. Вміння відкласти задоволення для подальшого виграшу – риса психологічно дорослої людини. Тому кожен раз, коли ви вибираєте складне рішення замість простого, ви зміцнюєте самодисципліну.

Виберіть одну справу, на яке вистачає самодисципліни, і робіть його протягом місяця щоденно. Так ви зважитеся потроху зануритися у дискомфорт і почнете отримувати задоволення від незручності.

Порада 2. Заведіть корисні фінансові звички.

Змінювати своє фінансове поведінка, як і шкідливі звички складно. Якщо самостійно освоїти фінансову грамотність не виходить, можна знайти фінансового наставника. Це може бути сайт фінансиста, бухгалтера чи іншого знавця в області фінансів. Це може бути допомога друга, який вміло співвідносить свої доходи з витратами.

Для початку встановіть на смартфон додаток для обліку фінансів. За перші два-три місяці можна побачити докладну статистику витрат і дізнатися, куди саме відлітають гроші.

Порада 3. Практикуйте самоконтроль.

Самоконтроль — це як атлетика – чим більше часу проводиш на тренуванні, тим більше можеш. Щоб не збитися з шляху, потрібно встановити для себе мету і щодня рухатися до неї, потроху ускладнюючи завдання. Одночасно доведеться уважно відстежувати свої пориви, які не допомагають досягти успіху. Відстежувати, але не слідувати за ними.

Кращий спосіб самоконтролю – встановити таймер на 10-20-30 хвилин, протягом яких будете тренуватися (написати статтю, записати відео, вести блог, медитувати).

Порада 4. Схвалюйте і приймайте себе.

Без реальної оцінки поточного стану почати практикувати самодисципліну неможливо. У кращому випадку ви будете просто тупцювати на місці, в гіршому – розгубите залишки мотивації. Наприклад, якщо ви хочете схуднути, потрібно почати з простого зважування. Якщо плануєте вивчити англійську – пройдіть тестування і дізнатися, на якому рівні ви перебуваєте зараз.

Коли ви приймаєте себе, то не чекайте миттєвих результатів. Тоді для безпечного схуднення, наприклад, встановіть для себе реальний термін 6-8 місяців замість двох тижнів.

Порада 5. Не нехтуйте відпочинком.

Самоконтроль схожий на м’яз – якщо використовувати його постійно, резерви сили волі швидко виснажуються. Але якщо поставити внутрішнє табу на задоволення, відпочинок стає обов’язком. В результаті – ще більша втома, повне вигоряння. Психологи акцентують: відпочинок – це самодостатня цінність, особистий ресурс, який потрібно використовувати з користю для себе.

Прийміть установку: «щоб добре працювати, треба добре відпочивати». Намагайтеся відпочивати ще до настання втоми, плануйте відпочинок на вихідних та у відпустці. Рішуче змінювати плани, якщо з’явився шанс провести час яскравіше, ніж планувалося.

Висновки:

• Аскетизм — це вчення про те, як практикувати стриманість, вправлятися в самоконтролю і самодисципліни.
• Аскетизм спочатку був спортивним терміном, пізніше перейшов у філософію, релігію і загальне вживання.
• Щоб практикувати світський аскетизм не треба впадати в крайнощі. Досить навести порядок у фінансах і прокачати навички самодисципліни.