Анорексія: що це таке, які причини, ознаки і методи лікування?

Лікування анорексії.

Терапія являє собою складний, тривалий процес, адже пацієнт повинен навчитися їсти з нуля. Необхідно перебороти огиду до їжі, всі негативні емоції по відношенню до неї. Той факт, що люди, які страждають цим захворюванням, зазвичай заперечують його наявність, не хочуть проходити обстеження ускладнює лікування.

Методи допомоги визначаються на основі рівня ІМТ, відсутності наслідків попереднього лікування, поганого психічного стану − депресії, суїцидальних думок, а також поганого загального стану.

Лікування анорексії спрямовано на:

  • відновлення правильного ваги тіла;
  • полегшення наслідків, викликаних тривалим недоїданням;
  • позбавлення від характерних думок, що виникають при розладах харчової поведінки для запобігання рецидиву;
  • лікування супутніх психічних захворювань.

Сучасні методи включають багатопрофільний підхід. До них відносяться:

1. Стаціонарна терапія.

Іноді, якщо анорексія триває довго, людина відчуває важкі наслідки для здоров’я або йому потрібна більш інтенсивна допомога, госпіталізація краща. У важких випадках може знадобитися трубка для годування, яка поміщається в шлунок, або в ніс для введення живильної рідини. Деякі з ключових симптомів, що вказують на необхідність стаціонарного лікування:

  • порушення водно-електролітного балансу;
  • низький пульс;
  • швидка стійка втрата ваги, незважаючи на амбулаторне лікування;
  • суїцидальні думки;
  • відмова від їжі;
  • непереборна блювання.
Дивіться також:  Криза середнього віку: що це таке і 6 способів її пережити

2. Повторне включення живлення.

Пацієнт з анорексією не може просто раптово почати їсти, навіть силою, коли хвороба запущена. Хворі зазвичай настільки недоїдають, що їх організм намагається компенсувати втрату калорій по-іншому. Лікар дієтолог повинні дати рекомендації щодо того, як допомогти повільно включити харчування в життя людини. Хворий повинен набирати в середньому близько кілограма на тиждень, перебуваючи на стаціонарному лікуванні.

3. Амбулаторна терапія.

Іноді амбулаторна програма може бути найбільш дієвим варіантом терапії. Також після завершення стаціонарного лікування, терапія може тривати амбулаторно. Вона спрямована на корекцію харчування і підвищення енергії людини. Дієтолог може порекомендувати добавки для поліпшення здоров’я, наприклад, вітамін D і кальцій.

4. Психотерапія.

Ще один важливий аспект лікування даного захворювання. Хоча цілі розрізняються для кожного пацієнта, деякі приклади можуть включати:

  • допомога в розумінні, як може спотворюватися сприйняття власного тіла;
  • можливість повернутися до соціального життя, не надто концентруючись на їжі;
  • відновлення фізичних навантажень, які допоможуть відчувати себе здоровим і сильним.