Андрій Боголюбський, що правив з 1157 по 1174 р., він же син Юрія Долгорукого, проводив політику централізації влади, починав формувати основи самодержавства.

При ньому змінилася концепція старшинства в династичне роді – важлива подія на Русі.

Смерть князя була насильницькою: загибель Андрія Боголюбського сталася внаслідок змови.

Коротка біографія Андрія Боголюбського

Роди життя Андрія Боголюбського –1120-1174 рр ..

Батько – Юрій Долгорукий, дід – Володимир Мономах. Андрію, був відданий в уділ Володимир-на-Клязьмі, де він прожив практично до 30 років і який любив протягом усього життя.

Після смерті батька він не зайняв Київ, як вимагали звичаї і традиції. При ньому зросло значення Володимиро-Суздальського князівства. Було широко розгорнуто будівництво, єпископська кафедра перенесено у Володимир. Помер у ході змови бояр у 1174 р.

Діти Андрія Боголюбського (сини Ізяслав, Юрій, Мстислав, Гліб) не стали правителями, влада перейшла до брата Андрія.

Скульптурний портрет-реконструкція князя Андрія Боголюбського (М. Герасимов):

 

Історичний портрет

Андрій Боголюбський – цікава історична особистість. Сміливий правитель, який не побоявся зламати традицію князювання в Києві. Він був бунтарем і як син, оскільки не послухався наказу батька почати князювання у Вишгороді.

Крім того, ним була викрадена шанована ікона Божої Матері. Висувається припущення деякими вченими, що віщий сон про обрання іконою місця свого перебування – міста Володимира – продуманий тактичний хід, який дозволив доступно пояснити простому люду причину залишення ним Києва, а також зібрати по шляху проходження народ, що бажає переселитися на нові землі. Віруючі, навпаки, вважають явище – промислом Божим.

Андрія Боголюбського сучасники характеризували і як хороброго воїна, який не боявся брати участь в битвах; талановитого, вмілого тактика, полководця. Але разом з тим іноді він був запальний, швидкий в рішеннях.

Він відомий як князь-будівничий, оскільки у Володимирі і Суздалі було закладено і побудовано велика кількість храмів. Наприклад, Храм Покрови на Нерлі – пам’ятник ЮНЕСКО.

Князювання Андрія Боголюбського

Роки правління – 1157-1174 рр ..

Замок Боголюбово

Початок правління Андрія Боголюбського ознаменований перенесенням столиці у Володимир, будівництвом резиденції Боголюбово.

Князь прагнув до зміцнення своєї влади. У своїй боротьбі за владу він спирався на міські стани. Таким чином, напрямок діяльності князя збігалося з вектором розвитку країн Європи.

Внутрішня і зовнішня політика

Коротко розглянемо, що зробив Андрій Боголюбський під час свого правління:

• внутрішня політика Андрія Боголюбського характеризується орієнтованістю на поліпшення соціально-економічного становища;
• відбулося ослаблення Києва через перенесення столиці і єпископського престолу;
• значні досягнення в храмовому будівництві;
• релігійні зміни – була здійснена спроба канонізації нового святого – єпископа Леонтія.

Політична мета зовнішнього характеру – Волзька Булгарія.

Підсумки правління

Результати діяльності Андрія Боголюбського:

1. Володимиро-Суздальське князівство посіло чільне місце на політичній арені Русі.
2. Зростання соціально-економічного, культурного добробуту Володимиро-Суздальського князівства як самостійної та суверенної, і Русі в цілому.
3. Встановлення святкування православних свят — 14 жовтня (Покрова Пресвятої Богородиці) і 14 серпня (Изнесение Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього).

Змова проти Андрія Юрійовича

Змова був обумовлений не соціально-економічними потрясіннями або напруженістю в суспільстві, а невдоволенням боярської середовищі.

Спроба зробити переворот було здійснено в червні 1174 р. Приводом стала страта родича дружини, Степана Купка. Його володіння були вилучені князем. Тут і було наказано збудувати фортецю.

Учасниками змови стали: дружина і родичі Андрія Боголюбського, слуги.

Вбивство Великого Князя Андрія Боголюбського

Дата вбивства – 29 червня 1174 р. Прожив Великий Князь з моменту, коли народився, всього 54 роки.

Напередодні вбивства з спальні князя був вкрадений меч. Змовники увірвалися в покої і нанесли йому численні рани. Були вбиті його наближені, почалося розграбування. У народі почалися заворушення, які швидко придушили.

Хто правил після

Після того, як Андрій Боголюбський загинув, була зроблена спроба встановити владу його племінниками. Але перемогу здобув брат Андрія, Михайло, який прожив недовго.

Влада перейшла до Всеволода Велике гніздо (по батькові – Юрійович), який княжив з 1177 по 1212 р. у Володимирі.

Чому Андрія Боголюбського називають Святим

Щодо питання, чому Князь Андрій отримав прізвисько «Боголюбський», є такі цікаві факти:

1. Перша версія — Андрій Боголюбський вивіз ікону Божої матері, Яка приснилася йому уві сні і наказала везти у Володимир. Тобто він був відзначений Богом, любимо їм. Крім того, сам князь високо шанував Бога, багато будував храмів. Так він був прозваний Боголюбським.
2. Друга версія — коли везли ікону до володимира, недалеко від міста коні встали. Це було розцінено як знак. На тому місці була побудована резиденція Андрія – Боголюбово.

Великий Князь Андрій свято шанував релігійні обряди, пости, багато жертвував на будівництво храмів і монастирів, буквально обсипаючи православні святині своїми благами. Канонізований Великий Князь Святий Благовірний ще й за свою мученицьку смерть.

Православна церква за життя Боголюбського затвердила свої позиції, високо підвищилися її авторитет і міць. Князівство Володимирське стало найсильнішим і найбагатшою на території всієї Русі. Саме при житті Боголюбського почалося формування великої руської нації.